Сьогодні, у першу річницю трагічної загибелі земляка Михайла Щирби, жителя села Святець, ми згадуємо про його героїчний подвиг. 21 квітня 2024 року в Донецькій області обірвалося життя старшого солдата ЗСУ, старшого водія – гранатометника мінометної батареї Михайла Петровича Щирби. Його шлях додому був довгим, адже з квітня 2024 року він вважався безвісти зниклим, і лише 17 лютого 2025 року Теофіпольська громада попрощалася зі своїм 36-річним Героєм.

Михайло здійснив найбільший подвиг – віддав своє життя за незалежність України. Його ім’я назавжди буде вписане в історію громади та України, як ім’я воїна-героя. На Алеї Пам’яті у селі Святець зібралися рідні, близькі, друзі та жителі громади, щоб вшанувати пам’ять Михайла хвилиною мовчання, поминальною молитвою та покладанням квітів. Настоятель церкви «Парафія Різдва Богородиці села Святець», отець В’ячеслав, відслужив поминальну панахиду, а квіти були покладені до могили Героя на місцевому кладовищі.

Вічна пам’ять і слава українському воїну! Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за Україну. Слава Україні! Героям слава!

Ми глибоко шануємо пам’ять про Михайла Щирбу, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в наших серцях. Ця річниця – ще один привід згадати про важливість підтримки тих, хто захищає нашу країну, і про те, як важливо берегти пам’ять про героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє.

Микола Щиряк, сільський голова, висловив співчуття родині та подякував усім, хто прийшов вшанувати пам’ять Героя. Він наголосив, що пам’ять про Михайла буде жити вічно, а його подвиг стане прикладом для майбутніх поколінь.

Ще раз хочемо висловити щирі співчуття родині загиблого. Нехай пам’ять про Михайла буде вічною. Герої не вмирають!