Рік тому Великомостівська громада втратила свого мужнього Захисника — Андрія Чобіта, чия жертовність навічно вкарбована в нашу пам’ять. Андрій Богданович Чобіт, народжений 4 грудня 1992 року в селі Бутини, з юності демонстрував виняткову доброту, щирість та глибоку турботу про свою родину. Його шлях до героїзму пролягав через нелегку працю на будівництві та здобуття досвіду за кордоном, працюючи в Києві.

У липні 2024 року Андрій був мобілізований, щоб стати на захист Батьківщини. Він служив як стрілець-снайпер у військовій частині А4848, демонструючи незламну відвагу. З 26 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу Водяного на Донеччині, Андрій вважався зниклим безвісти. До останнього ми всі вірили, чекали та молилися за його повернення.

На жаль, доля розпорядилася інакше. У квітні 2025 року, на Страсну п’ятницю, тіло нашого земляка було ідентифіковано та з почестями повернулося додому — на щиті. Йому було лише 31 рік. Життя, повне мрій, кохання та планів на майбутнє, обірвалося. Але Андрій Чобіт віддав найцінніше — своє життя — заради миру та майбутнього України. Він став справжнім Героєм, чий подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Пам’ять про Андрія Чобіта, цього молодого, усміхненого та відважного захисника, житиме вічно. Його втрата є глибокою раною для батьків, двох сестер та брата, які глибоко оплакують свого сина та брата. Його приклад мужності та самопожертви став натхненням для всієї громади.

🙏 Вічна слава і світла пам’ять Герою! Ми висловлюємо безмежну вдячність його родині за такого сина і брата, який став уособленням справжньої відваги та патріотизму для нас усіх.