З глибоким сумом повідомляємо, що 10 липня 2024 року, під час виконання надважливого бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, поблизу населеного пункту Новосадове Донецької області, героїчно загинув наш земляк, відданий захисник Андрій Гуцько. Ця звістка болючим відлунням відгукнулася в серцях усіх, хто знав Андрія, і хто розуміє ціну свободи та незалежності.

Андрій народився 8 лютого 1976 року в місті Коростишів, що на Житомирщині. Його дитинство та юність пройшли в Барашівській загальноосвітній школі Ємільчинського району, де він виявляв особливий хист до малювання, розкриваючи свій творчий потенціал. Після здобуття середньої освіти Андрій продовжив навчання в Житомирському училищі, де отримав професійні знання, що стали фундаментом його трудового шляху.

У період з 1994 по 1996 рік Андрій Гуцько віддав свій обов’язок Батьківщині, проходячи строкову службу у лавах Збройних Сил України. Після повернення до рідного села він працював кіномеханіком, даруючи людям можливість долучитися до світу мистецтва. Згодом його професійний шлях привів до Києва, де він продовжував розвиватися. У 2013 році Андрій разом зі своєю дружиною та донькою вирішив переїхати до мальовничого селища Нова Ушиця. Тут він сумлінно працював на Новоушицькому хлібокомбінаті ТОВ «Агробізнес», у Новоушицькому РЕМ та в місцевому коледжі, де його цінували за професіоналізм та відповідальність. Андрій Гуцько був працьовитою та порядною людиною, прикладом для багатьох.

Коли ворог підступно вдерся на українську землю, Андрій Гуцько не залишився осторонь. У грудні 2022 року, попри всі життєві обставини, він прийняв мужнє рішення стати на захист Вітчизни, вступивши до лав Збройних Сил України. Він служив першим навідником мінометного взводу роти вогневої підтримки, демонструючи відвагу, стійкість та незламний дух у найгарячіших точках фронту. Його внесок у боротьбу за мир та свободу України є безцінним.

Сьогодні Україна втратила одного зі своїх вірних синів. Андрій Гуцько залишив по собі невтішних дружину, доньку та сестру, яким доведеться жити з цим невимовним болем. Пам’ять про Андрія Гуцька назавжди житиме в серцях його рідних, бойових побратимів, односельців та всіх, хто мав честь знати цю світлу людину. Його життєвий шлях, сповнений праці, любові та жертовності, є прикладом для майбутніх поколінь.

Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Героя. Низький уклін та щира вдячність за його безмежну мужність, самовіддану жертовність та незламну віру в перемогу України. Нехай світла пам’ять про Андрія Гуцька буде вічною зіркою, що освітлює наш шлях до перемоги та миру. Вічна пам’ять Герою України!