Сьогодні минає рік з дня трагічної загибелі Героя України, воїна нашої громади – Глови Руслана Степановича. Його життя, присвячене захисту Батьківщини, обірвалося надто рано, залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав та пам’ятає його незламний дух. Руслан Степанович народився 22 серпня 1973 року у мальовничому селі Грабів. Його шлях до знань пролягав через Клеванську школу №1, а згодом – Зорянську школу. Після успішного завершення 10 класу, юний Руслан вступив до Клеванського професійного ліцею, де здобув фах водія, який міг би слугувати мирній праці.

Проте доля розпорядилася інакше. Руслан був не лише сумлінним учнем, а й активним патріотом своєї країни. Його небайдужість до долі України проявилася ще під час Майдану, де він рішуче відстоював інтереси Батьківщини, не шкодуючи себе. Ця відданість надихала оточуючих і свідчила про його глибоке почуття обов’язку.

Коли у травні 2023 року прийшла повістка, Руслан Степанович, не вагаючись, став на захист України. Його рішення було свідомим і мужнім кроком, адже він розумів усю відповідальність, що лягала на його плечі. За час несення військової служби, Руслан проявив виняткову стійкість і відвагу. Він двічі був поранений, проходив складні етапи реабілітації, але щоразу повертався до виконання свого військового обов’язку.

На жаль, 19 жовтня 2024 року, життя воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі, обірвалося на Харківському напрямку. Його жертовність у боротьбі за свободу та незалежність України є безцінною.

Ми низько вклоняємося перед відданістю та мужністю Захисника. Висловлюємо найщиріші співчуття та повагу родині Глови Руслана Степановича, сумуємо разом з ними. Його світла пам’ять назавжди залишиться у наших серцях. Ми ніколи не забудемо тих, хто не вагаючись віддав життя за наш спокій та мирне небо над головою. Вічний спочинок та світла пам’ять Герою!