З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату для України та її народу. 14 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Єгорівка, що на Харківщині, героїчно загинув Олег Володимирович Гуменюк. Ця трагічна новина боляче відгукнулася в серцях його рідних, побратимів та всієї громади.

Життєвий шлях Олега Гуменюка розпочався 15 лютого 1991 року в мальовничому селі Зелені Курилівці. Ще з юних років він демонстрував прагнення до знань, здобуваючи освіту в Зеленокуриловецькій загальноосвітній школі l-lll ступенів, а потім продовжив навчання у державному вищому навчальному закладі «Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну». Здобуті знання Олег успішно застосовував на практиці, працюючи на будівельних об’єктах як у Києві, так і за кордоном, що свідчило про його професійну майстерність та цілеспрямованість.

Проте, коли над Україною нависла страшна загроза повномасштабного вторгнення, Олег Гуменюк без вагань прийняв рішення стати на захист рідної землі. Він був одним із тих, хто з перших днів відважно боронив суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Олег проходив військову службу по мобілізації в лавах славетної 3-ї окремої танкової Залізної бригади, у військовій частині А2573, де служив в інженерно-саперній роті. Його відданість справі та вірність присязі були прикладом для багатьох. За час своєї служби Олег Володимирович пройшов значний шлях – від простого солдата до головного сержанта роти, що є яскравим свідченням його лідерських якостей, професіоналізму та незламного духу. Він завжди був відданий своєму підрозділу та безмежно цінував своїх побратимів, будучи для них справжньою опорою.

За зразкове виконання службових обов’язків та виявлені мужність і героїзм, Олег Гуменюк був неодноразово відзначений високими державними нагородами. Серед них – почесна відзнака Міністра оборони України «За зразкову службу» та медаль «Хрест доблесті». На жаль, посмертно йому була присуджена ще одна важлива відзнака – відзнака командира 3-ї окремої танкової Залізної бригади, що підкреслює його винятковий внесок у захист країни.

Ця велика втрата залишила глибоку рану в серцях його найближчих. У Олега Гуменюка залишилися любляча дружина, донька, син, сестра та батьки. Неможливо висловити словами той біль, який відчувають ці люди. Проте пам’ять про Олега, його мужність і жертовність, вічно житиме не лише в серцях його родини та побратимів, але й серед односельців та всіх, хто мав честь знати цього світлого, доброго та незламного захисника України. Його подвиг є нагадуванням про високу ціну свободи та незалежності.

Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять про загиблого Героя Олега Гуменюка. Висловлюємо щирі співчуття всім рідним та близьким, хто переживає цю гірку втрату. Його ім’я навічно вписано в історію України як символ мужності та самопожертви. Нехай його душа знайде вічний спокій у Небеснім Царстві. Вічна пам’ять Герою!