Сьогодні минає рік з того дня, як Україна схилила голову у глибокій скорботі, втративши одного зі своїх найвідданіших синів – Героя Олексія Феліксовича Поляновського. Ця річниця пам’яті – це не лише нагода згадати його ім’я, а й момент усвідомлення тієї величезної ціни, яку наша нація платить за свою свободу та незалежність. Олексій Поляновський віддав найцінніше, своє життя, щоб кожен з нас міг жити у вільній країні. Його самовідданий вчинок є вічним нагадуванням про те, що свобода виборюється кров’ю та незламним духом.Його мужність, незламна воля та безмежна відданість Батьківщині назавжди вкарбувалися у літопис української історії. Він був тим, хто без вагань став на захист рідної землі, своєї родини та кожного українця. Пам’ять про Олексія Феліксовича Поляновського є живою, і вона надихає нас продовжувати боротьбу, зберігаючи віру у перемогу. Кожен загиблий герой залишає по собі не тільки біль втрати, а й незгасимий вогонь пам’яті, який єднає нас у спільній меті – розбудові сильної та незалежної України. Саме завдяки таким жертовним постатям, як Олексій, ми маємо змогу протистояти агресору і зберігати свою ідентичність.Річниця пам’яті Олексія Поляновського слугує нагадуванням про те, що свобода не дається легко. Вона здобувається у важких боях, ціною надзвичайних жертв та незламності духу. Саме такі герої, як Олексій, є фундаментом нашої державності, символом непереможності українського народу. Ми пам’ятаємо його подвиг, шануємо його жертву і ніколи не забудемо, кому завдячуємо мирним небом і незалежністю. Ця дата є важливою для всіх, хто цінує мир і прагне справедливості, адже вона підкреслює велич українських захисників та їхню готовність до самопожертви.Важливо, щоб кожна річниця пам’яті наших захисників ставала не просто днем скорботи, а й моментом єднання, коли ми всі разом усвідомлюємо важливість підтримки тих, хто сьогодні стоїть на передовій. Мужність і самопожертва Олексія Поляновського є прикладом для майбутніх поколінь, свідченням того, що український дух неможливо зламати. Його ім’я назавжди залишиться синонімом хоробрості та любові до рідної землі. Ми маємо пам’ятати, що вічна пам’ять про полеглих героїв – це наш обов’язок і наша сила.Сьогодні, відзначаючи цю сумну дату, ми знову підтверджуємо нашу обіцянку: ми не дозволимо, щоб жертви наших героїв були марними. Їхня кров – це насіння свободи, що проростає на українській землі. Вшановуючи пам’ять про Олексія Поляновського, ми віддаємо данину поваги всім, хто загинув за Україну, і підтверджуємо нашу непохитну віру в те, що перемога буде за нами. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, у кожному вільному подиху, у кожному кроці до незалежного майбутнього. Ця боротьба за Україну триває, і пам’ять про кожного воїна, який віддав своє життя, зміцнює наш дух.