Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Рудя Віталія Володимировича, Героя, який віддав життя за вільну Україну. Річниця його загибелі – це день скорботи, але й день вдячності за його подвиг.

Рудь Віталій Володимирович, старший солдат, пожертвував собою заради незалежності України. Його героїзм назавжди закарбований в історії нашої країни.

Віталій народився 24 серпня 1988 року, у День Незалежності України. Символічно, що його життєвий шлях був тісно пов’язаний з боротьбою за свободу та мир на рідній землі. Він був справжнім патріотом, для якого Україна завжди була понад усе. Його жертовність є прикладом для наслідування.

Народився Герой у мальовничому селі Охрімівці, що на Віньковеччині. Згодом родина переїхала до села Осламів. Після навчання в місцевій школі та здобуття професії столяра у Барському училищі, Віталій працював за кордоном, аби допомогти своїй сім’ї. Незважаючи на життєві випробування, він завжди залишався відданим своїй землі та своєму народу. Віталій Рудь – це взірець мужності та працьовитості.

Після початку повномасштабного вторгнення, Віталій був мобілізований до лав Збройних Сил України. 16 січня 2023 року він став на захист Батьківщини. 13 березня приєднався до військової частини А 2641, де був призначений на посаду старшого сапера. Віталій відважно виконував свій обов’язок, ризикуючи життям заради нашої свободи. Він був одним із тих, хто виборював наше право жити у вільній країні.

Життя Віталія обірвалося 1 червня 2024 року в боях на Донеччині. Довгий час рідні та близькі сподівалися на диво, вірили в його повернення. Але 14 листопада стало відомо про його загибель. Вічна пам’ять Герою!

Віталій був надзвичайно доброю людиною, мужнім воїном і мав непохитну віру в світле майбутнє України. Він залишив по собі не лише спогади, але й зобов’язання – берегти та захищати те, за що він віддав своє життя. Рудь Віталій Володимирович назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Вічна слава Герою! Герої не вмирають! Слава Україні!