Сьогодні відзначається третя річниця трагічної загибелі Молодшого сержанта Боровця Романа Сергійовича — людини, яка була сином, братом, вірним воїном, відданим медиком, талановитим спортсменом і, безперечно, Людиною з великої літери. Його життя, обірване на 29-му році, назавжди залишиться прикладом мужності та самопожертви.

Народжений 1 вересня 1993 року у мальовничому селі Великий Шпаків, Роман змалку випромінював доброту, чесність та невичерпну жагу до життя. Він був душею компанії, улюбленцем на футбольному полі, надійним побратимом та опорою для своєї родини. Його щирість та позитив притягували людей, роблячи його бажаним співрозмовником і другом.

З перших днів повномасштабного вторгнення, коли на рідну землю прийшла біда, Роман не залишився осторонь. Його покликанням стала служба бойовим медиком у піхотному батальйоні. З неймовірною відвагою він рятував життя інших, ризикуючи власним, демонструючи справжній героїзм у найгарячіших точках.

7 жовтня 2022 року, під час запеклих боїв поблизу Нової Кам’янки на Херсонщині, серце Романа зупинилося. Ця втрата стала невимовною трагедією для всіх, хто його знав. Майже рік рідні та побратими жили надією, адже Роман вважався безвісти зниклим. На жаль, 1 жовтня 2023 року стало відомо, що Роман Боровець назавжди повернувся додому – на щиті, як справжній Герой.

Його пам’ять живе у серцях рідних, друзів та побратимів. Родина Романа — велика, дружна й незламна — втратила не лише люблячого сина й брата, а й ту світлу людину, яка була серцем і опорою дому. Вічна пам’ять Роману Боровцю.

Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій пошані до подвигу цього виняткового сина України. Вічна слава Герою! Його ім’я навічно вписане в історію України як приклад незламності духу та самовідданості. 🇺🇦