🇺🇦Сьогодні минає третя річниця з дня загибелі новітнього Героя України, старшого сержанта Юрія Сафроненка. Його героїчний життєвий шлях та самовіддана боротьба за свободу України назавжди залишаться в пам’яті народу. Юрій Сафроненко – взірець мужності та патріотизму, його подвиг надихає та спонукає до боротьби за краще майбутнє.

Юрій народився 27 травня 1979 року в селищі Івано-Франкове. З 1986 по 1994 рік навчався у місцевій школі, де формувався його характер та любов до рідної землі. З 1994 по 1997 рік – у Художньому професійному училищі ім. Й. Станька, де здобув фах столяра з виробництва художніх меблів. Цей період його життя демонструє різнобічність інтересів та прагнення до творчості.

З 1997 по 1998 рік проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Після демобілізації працював у ВАТ “Явір” столяром, продовжуючи розвивати свої професійні навички. Але його справжнє покликання було пов’язане з захистом Батьківщини.

У 2000 році Юрій вирішив присвятити своє життя військовій службі. 1 грудня 2000 року за власним бажанням підписав контракт і вступив на військову службу, обравши шлях воїна, готового захищати свою країну від будь-яких загроз.

За роки служби він неодноразово виконував завдання в складі міжнародних миротворчих місій, демонструючи високий професіоналізм та відвагу. Його участь у миротворчих операціях – це не лише військовий обов’язок, а й прояв людяності та прагнення до миру.

▪ З 1 серпня 2002 року по 7 серпня 2003 року проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Косово. За це був нагороджений медаллю НАТО “За службу в НАТО під час операцій”.

▪ З 10 лютого 2004 року по 9 жовтня 2004 року перебував у складі українського контингенту миротворчих сил в Іраку. Нагороджений пам’ятною медаллю “Центр-Південь” багатонаціонального відділу Ірак, а також пам’ятним знаком 6-ї окремої механізованої бригади – за участь у миротворчій місії в Іраку.

З початком російсько-української війни Юрій продовжив боротьбу за незалежність України. Він розумів, що захист Вітчизни – це найважливіше завдання для кожного свідомого громадянина.

▪ З 12 вересня 2014 року по 27 березня 2015 року брав участь в антитерористичній операції (АТО), захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на території Донецької та Луганської областей. Його участь у АТО – це прояв героїзму та відданості своїй країні.

▪ 24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення росії, Юрій знову став на захист Батьківщини. Не вагаючись, він став на захист рідної землі, демонструючи незламну волю та готовність до самопожертви.

26 березня 2022 року він героїчно загинув під час бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Попасна. Його загибель – це велика втрата для України, але його подвиг назавжди залишиться в історії.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у боротьбі з ворогом, Юрій Сафроненко був відзначений державними нагородами:

▪ 22 травня 2022 року – указом Президента України нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
▪ 11 вересня 2023 року – наказом Головнокомандувача Збройних Сил України відзначений почесним нагрудним знаком “Хрест хоробрих”. Ці нагороди – визнання його героїзму та самовідданості.

Світла пам’ять про Юрія житиме в серцях його рідних, побратимів та всіх, хто знав його як сміливого воїна, вірного друга та люблячого чоловіка й батька. Його життя – це приклад для наслідування.

У Юрія залишилися дружина Мар’яна, донька Кароліна, син Мар’ян та брат Данило. Його родина – це його найбільша гордість.

Його втрата – непоправна для родини, громади та всієї України. Але його подвиг є прикладом відваги, жертовності та справжнього патріотизму. Юрій Сафроненко – справжній Герой, який віддав своє життя за свободу України.

🕯️Вічна слава Герою України Юрію Сафроненку!
Герої не вмирають!