Сьогодні, сповнений глибокого смутку, минає третій рік від того трагічного дня, коли наш земляк, відважний воїн, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат Коваленко Роман Олександрович, віддав своє життя за свободу та незалежність України. Ця дата – не просто день пам’яті, це нагадування про безцінну жертву, яку приносять найкращі сини та доньки нашої Батьківщини. Пам’ять Романа Коваленка залишається живою у серцях тих, хто його знав, і всіх, хто розуміє ціну миру.Його ім’я навічно вписане в історію героїчної боротьби нашого народу. Роман Олександрович був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, проявивши неабияку мужність і відданість. Його подвиг – це свідчення незламного духу українського воїнства, яке гартується у найжорстокіших боях. Пам’ять Романа Коваленка є символом незламності та віри у перемогу. Кожен загиблий воїн залишає по собі порожнечу, що ніколи не заповниться, але водночас стає джерелом сили та натхнення для майбутніх поколінь. Ми усвідомлюємо, що вони йдуть у засвіти, але їхня велич і самопожертва перетворюються на нашу історію, на нашу невід’ємну героїчну пам’ять і вічний біль, що супроводжує нас.Ця скорботна річниця є моментом для глибоких роздумів про те, якою ціною нам дається право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, будувати своє майбутнє. Роман Олександрович віддав найдорожче – своє життя – заради того, щоб Україна була вільною, щоб її народ мав змогу обирати свій шлях. Він був справжнім патріотом, який до останнього подиху стояв на захисті цінностей, що є фундаментальними для кожного українця. Вшанування пам’яті Романа Коваленка – це наш святий обов’язок, який ми маємо передавати з покоління в покоління.Нехай його велика жертва, безмежна відданість та щира любов до рідної країни навічно залишаться в наших серцях. Його приклад мужності та самопожертви має стати дороговказом для кожного з нас, навчаючи нас любові до Батьківщини та готовності її захищати. Ми маємо пам’ятати, що саме завдяки таким Героям, як Роман Олександрович, ми маємо шанс на мирне і щасливе майбутнє. Їхній подвиг не буде забутий. Ми вшановуємо пам’ять Романа Коваленка і всіх загиблих захисників, які поклали своє життя на вівтар свободи.Вічна слава і світла пам’ять нашим Героям-землякам, які навіки стали частиною українського неба. Їхня кров пролита не дарма. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо.