Сьогодні виповнюється три роки з того дня, як Україна втратила одного зі своїх відважних синів – сержанта Романа Марковича Кендзьора. Його ім’я навічно вписане в історію як символ незламності та жертовності. Цей день є нагадуванням про неоціненний внесок, який Роман Кендзьор зробив у боротьбу за свободу та незалежність нашої Батьківщини.

Життя Романа Кендзьора обірвалося у віці 40 років, але його спадщина житиме вічно. Народжений 17 червня 1982 року на мальовничій Коломийщині Івано-Франківської області, Роман провів своє дитинство та юність серед карпатських краєвидів. Його шлях дорослого життя був позначений відповідальністю та турботою про ближніх. У 2015 році він створив міцну сім’ю, одружившись з Інною Жарій, родом із села Червона Долина. Разом вони виховували двох синів, які сьогодні з гордістю несуть пам’ять про свого героїчного батька. До повномасштабного вторгнення Роман Кендзьор працював у Державній службі України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, допомагаючи людям у найскладніші моменти.

З перших же днів повномасштабного вторгнення російських окупантів у лютому 2022 року Роман Кендзьор, не вагаючись, став на захист України. Він розумів, що його місце – на передовій, де вирішується доля нації. Відданий своїй державі та її народу, він вступив до лав Збройних Сил України, обійнявши посаду стрільця стрілецької роти у складі 241-ої окремої бригади територіальної оборони. Цей український воїн відстоював кожен клаптик рідної землі, демонструючи мужність та непересічну відвагу.

29 червня 2022 року, виконуючи надзвичайно важливе бойове завдання в районі населеного пункту Верхньокам’янка на Луганщині, Роман Кендзьор віддав своє життя за Україну. Він загинув у бою, залишаючись вірним військовій присязі до останнього подиху. Ця трагічна подія стала непоправною втратою для його родини, друзів, побратимів та всієї України. Його жертовність – це ціна, яку заплатила наша нація за право бути вільною та незалежною. Кожен із нас має пам’ятати, якою ціною дається сьогоднішній мир та спокій. Пам’ять героя Романа Кендзьора є вічним нагадуванням про те, що свобода виборюється в найжорстокіших боях.

Сержант Роман Кендзьор навіки залишиться 40-річним чоловіком, який віддав усе за свою Батьківщину. Його мужність та самопожертва є взірцем для майбутніх поколінь. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю цього українського воїна. Нехай його душа спочиває з миром. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у кожному світанку, у кожній перемозі, яку ми здобуваємо. Пам’ятаймо про нього завжди. Ми зобов’язані продовжити його справу – будувати сильну, незалежну та процвітаючу Україну.