Сьогодні, у скорботний день, минає три роки з того моменту, як наш земляк, старший сержант Сергій Сердюк, навічно заступив у Небесну варту. Його ім’я золотими літерами вписане в історію героїчної боротьби України за свободу та незалежність. Сергій Володимирович Сердюк був не просто військовим, а талановитим будівельником, сповненим численних творчих планів, задумів та мрій. Він мріяв втілювати новітні технології та дизайнерські проекти, перетворюючи будинки та квартири на затишні оселі. Проте жорстока війна перекреслила всі ці світлі наміри.З перших днів повномасштабного вторгнення, вже 25 лютого 2022 року, Сергій Володимирович, не вагаючись ані хвилини, приєднався до місцевої територіальної оборони. Його рішучість і відданість справі захисту рідної землі були прикладом для багатьох. З травня 2022 року Сергій Сердюк брав безпосередню участь у найжорстокіших боях з ворогом на сході України. Він виявляв неабияку мужність та професіоналізм, виконуючи найскладніші бойові завдання. Кожен день його служби був наповнений ризиком і самовіддачею, адже він розумів, наскільки висока ціна нашої свободи.Фатальний день настав 21 червня 2022 року. Виконуючи свій святий обов’язок, старший сержант Сергій Сердюк, під шквальним артилерійським вогнем ворога, самовіддано виносив поранених побратимів з поля бою поблизу населеного пункту Борівське на Луганщині. Саме тоді життя Героя обірвалося. Він загинув, рятуючи інших, віддавши найцінніше – своє життя – за Україну та її народ. Ця жертва є невичерпним джерелом сили та натхнення для всіх українців.Поховали Сергія Сердюка з усіма військовими почестями на Алеї Слави Далекосхідного кладовища в Кропивницькому, місті, яке стало домом для його родини. Його могила є місцем вічного спокою, де кожен може вклонитися пам’яті справжнього захисника. Посмертно, за видатну мужність і самовідданість, Сергія Володимировича було нагороджено високою державною відзнакою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода – свідчення його незламного духу та безмежної любові до Батьківщини.Ми повинні завжди берегти світлу пам’ять про всіх, хто віддав своє життя за незалежність та суверенітет України. Кожен загиблий воїн, кожен герой – це частина нашої історії, фундамент нашого майбутнього. Їхня самопожертва не буде забута. Ми пам’ятаємо Сергія Сердюка та тисячі інших Героїв, чиї життя обірвала війна. Вони є нашою совістю, нашою гордістю та нашим невичерпним джерелом сили. Пам’ять про таких воїнів є незгасною, адже ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ! Нехай їхні імена навічно залишаться у наших серцях, а їхній подвиг надихає нові покоління українців на захист своєї країни.