Сьогодні минає 10 років з дня, коли Україна втратила свого Захисника, Сокола Юрія Вікторовича. Десять років болю і скорботи за обірваним молодим життям. Війна забирає кращих синів і дочок України.

Юрій Сокол народився 9 грудня 1988 року в мальовничому селі Людинь, Дубровицького району, що на Рівненщині. У 1995 році він розпочав навчання в Людинській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. К. Хомич, де здобув середню освіту в 2006 році. Після школи, за направленням центру зайнятості, Юрій здобув фах оператора газових котлів.

У 2007 році Юрій Сокол був призваний до лав Збройних Сил України, де з честю відслужив свій обов’язок. Після служби, як і багато інших українців, шукав кращої долі на заробітках, зокрема, у Харківській області. У 2011 році повернувся до рідного села та працював різноробочим на будівництві спортивної зали Людинської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. К. Хомич. У 2013 році працював охоронцем на торфопереробному комплексі «Торф Ленд».

28 серпня 2014 року Юрій був мобілізований та направлений на військові навчання у Львів. Після завершення початкової підготовки, його перевели до Харкова для продовження навчання. З 16 листопада 2014 року Юрій Сокол перебував у зоні АТО, у лавах Національної гвардії України. Він мужньо захищав селище Кримське на Луганщині та місто Артемівськ на Донеччині. Юрій не вагався, коли Батьківщина потребувала його захисту, і сміливо став на захист України. На жаль, 10 червня 2015 року зв’язок з Юрієм обірвався. До закінчення служби залишалося лише два місяці…

Сокол Юрій Вікторович загинув 16 червня 2015 року у місті Харків. З великою шаною та скорботою його поховали у рідному селі Людинь. У цей день, ми з глибокою повагою згадуємо нашого Героя, Захисника України. Вшануймо його пам’ять тихою молитвою та хвилиною мовчання. Вічна пам’ять Герою!
Царство небесне!