Війна, Зіньківська Отг, Суспільство
Пам’яті Івана Матвієвського: 11 років без героя
🕯️ Сьогодні минає 11 років від дня, коли з нами немає нашого мужнього захисника, Івана Матвієвського. Хоча роки невпинно плинуть, біль втрати залишається. Пам’ять про Івана, який віддав найцінніше заради України, назавжди живе у наших серцях.
Іван Володимирович Матвієвський народився 25 серпня 1986 року на Луганщині. Пізніше родина Івана переїхала до мальовничого Зінькова на Полтавщині. Саме тут минули його юнацькі роки, він навчався у Зіньківському аграрному ліцеї, здобувши фах кухаря-кондитера. Іван працював у санаторії «Сосновий бір», ведучи звичайне, спокійне та добре життя.
Однак, коли у 2014 році над Україною нависла серйозна загроза, Іван без жодних вагань став на її захист. 25 березня він вступив до лав захисників України, демонструючи неабияку мужність, чесність та гідність. Він залишався вірним військовій присязі до самого кінця свого життєвого шляху.
🏅 За виявлені особисту мужність, професіоналізм та вірність українському народові, Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року, Іван Володимирович Матвієвський був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Сьогодні, згадуючи Івана, ми бачимо перед собою не просто солдата. Ми пам’ятаємо усміхненого, щирого та світлого хлопця. Людину, яка щиро любила життя, свою родину та Україну. У наших серцях Іван Матвієвський назавжди залишиться молодим, сильним духом, справжнім Героєм.
🙏 🇺🇦 Вічна пам’ять Герою…

