Сьогодні минає 11 років від дня загибелі нашого земляка, Героя України, учасника антитерористичної операції — Миколи Валерійовича Бутенка. Він служив водієм у 55-му окремому автомобільному батальйоні та народився у 1990 році. Його життя обірвалося трагічно, але пам’ять про його подвиг житиме вічно. Микола Бутенко, водій 55-го окремого автомобільного батальйону, віддав своє життя за нашу свободу.

15 лютого 2015 року, в складний для країни час, колона з шести автомобілів, у складі якої перебував наш хоробрий воїн Микола, вирушила польовою дорогою з міста Дебальцеве до міста Артемівськ, що на Донеччині. На жаль, поблизу села Нижнє Лозове, військовослужбовці потрапили у ворожу засідку. У цій трагічній сутичці Микола Бутенко проявив незламну мужність і віддав своє життя за майбутнє України. Його самопожертва є прикладом для всіх нас.

За виняткову мужність, самовідданість, високий професіоналізм та вірність військовій присязі, Указом Президента України №553/2015 від 22 вересня 2015 року, Миколу Бутенка було посмертно нагороджено високою відзнакою — орденом «За мужність» III ступеня. Ця нагорода є лише частковим визнанням його героїзму та внеску в боротьбу за незалежність нашої держави.

Ми пам’ятаємо кожного, хто поклав своє життя на вівтар свободи. Світла і вічна пам’ять нашому Герою, Миколі Бутенку. Його ім’я назавжди викарбуване в історії України. Ми не забудемо його подвигу, його самовідданості та його жертви. Низький уклін захиснику України.