🕯️ 82 роки тому, 16 вересня 1943 року, Сосниччина була визволена від німецько-фашистських загарбників. Ця дата знаменує завершення двох років жорстокої окупації, яка залишила глибокі рани на нашій землі та забрала безліч життів. Український народ, і мешканці Сосниці зокрема, продемонстрували надзвичайну мужність та незламний дух у боротьбі проти ворога. Жителі окупованої території активно долучалися до опору, вступаючи до ополченських полків та виявляючи героїзм у боях.

Визволення прийшло не одразу. 16 вересня 1943 року стало днем перемоги для сосничан та мешканців більшої частини району, включаючи села Змітнів, Купчичі та Спаське. Проте, ціна свободи була надзвичайно високою, як свідчать акти про звірства окупантів.

Один із таких актів, складений після визволення села Купчичі, жахливо ілюструє жорстокість нацистів. 12-13 вересня 1943 року, відступаючи під тиском радянських військ, німецькі загарбники здійснили нечуваний злочин: вони загнали мирне населення села, зокрема жінок, дітей та стариків, у погреби, а потім закидали їх гранатами. Цей акт варварства забрав життя понад 80 беззахисних людей. Село Купчичі було спалене дотла.

17 вересня окупанти розпочали систематичне знищення Сосниці. З панічним бажанням стерти пам’ять про українську культуру та історію, вони палили найважливіші будівлі: Будинок культури, Народний дім, пошту, школу для глухонімих, водяні млини на річці Убідь та дерев’яний міст. Ніч на 18 вересня була сповнена тривогою, темний дим оповивав містечко, створюючи картину повного спустошення.

Однак, навіть у найтемніші часи, народжувалися герої. Іван Курбацький, кавалірист-розвідник, одним із перших увірвався до визволеної Сосниці. Вже вдосвіта 18 вересня, переправившись через Убідь, він мчав вулицями свого рідного міста, сповіщаючи про перемогу, а за ним – його побратими. Його відвага стала символом незламності духу.

Статистика Другої світової війни для Сосниччини вражає своїми масштабами трагедії. Згідно з «Книгою пам’яті України», 7149 мешканців Сосниччини брали участь у боях на фронтах, з яких 5661 людина не повернулася додому. Окупантами було розстріляно та спалено 1632 мирних жителів, а 1731 особа була відправлена на примусові роботи до Німеччини. Ці цифри – це не просто статистика, це тисячі зламаних доль, втрачених життів та невимовного горя.

Пам’ять про ці події, про героїзм наших предків та про звірства загарбників, має жити вічно. Сосницький краєзнавчий музей імені Юрія Степановича Виноградського зберігає цінні експонати, що нагадують нам про страшні роки війни та подвиг українського народу.