Сьогодні, у дев’яту річницю загибелі Олександра Васильовича Москалюка

Пам’ять про героїв живе вічно. Сьогодні минає дев’ять років з дня трагічної загибелі старшого лейтенанта Олександра Васильовича Москалюка, заступника командира роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) з особовим складом 3-го резервного батальйону оперативного призначення 40-го полку Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Його життя – приклад мужності та відданості Батьківщині.

Народився Олександр Васильович 25 лютого 1963 року в селі Заболотне Вінницької області. Згодом родина переїхала до села Вернигородок, де він закінчив загальноосвітню школу. З юних років Олександр демонстрував відвагу та патріотизм, що стало основою його майбутнього життєвого шляху.

Молодість Олександра була пов’язана зі службою у Збройних Силах СРСР. Він закінчив військове училище та брав участь у війні в Анголі у 1980-х роках, де отримав два поранення та три контузії, що свідчить про його героїзм та стійкість перед лицем небезпеки. Його служба в армії загартувала його характер та навчила приймати важливі рішення.

Після завершення служби в армії, Олександр повернувся до рідних місць, де здобув професію адвоката. Він присвятив себе захисту прав та інтересів громадян, демонструючи свою громадянську позицію та прагнення до справедливості. Його правнича діяльність стала ще одним важливим етапом у його житті.

З початком російської агресії проти України, Олександр Москалюк не залишився осторонь. 7 серпня 2014 року його було мобілізовано до лав Національної гвардії України. Він добровільно став на захист рідної землі, демонструючи свою відданість та патріотизм. Його рішення було свідченням його готовності пожертвувати своїм життям заради майбутнього України.

14 жовтня 2014 року старший лейтенант Москалюк загинув внаслідок мінометного обстрілу під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-поста №32 біля села Сміле Слов‘яносербського району Луганської області. Його героїчна смерть стала символом незламності українського народу.

31 жовтня 2014 року Олександра Васильовича поховано на кладовищі села Вернигородок Козятинського району Вінницької області. Його пам’ять вшановується на його малій батьківщині, де його ім’я завжди буде в серцях земляків.

За проявлену мужність та героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, Олександр Москалюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015 р. – посмертно). Держава високо оцінила його внесок у боротьбу за свободу та незалежність України.

5 березня 2016 року в селі Вернигородок на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна, 20Б), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. Цей знак пам’яті нагадує кожному про подвиг Олександра Москалюка та служить прикладом для майбутніх поколінь.

4 квітня 2018 року рішенням сесії Козятинської міської ради Олександру Москалюку було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Козятин” (посмертно). Це свідчить про глибоку повагу та вдячність громади до свого героя.

Вічна пам’ять та слава нашому Захиснику! Його подвиг назавжди залишиться в історії України.