Сьогодні ми вшановуємо другі роковини пам’яті нашого земляка, мужнього воїна Хомика Максима, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його героїзм, відданість та надзвичайна жертовність назавжди залишаться у серцях його рідних, друзів та всіх, хто знав цього незламного захисника. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, але водночас сповнені вдячності за його неоціненний подвиг. Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби за нашу державу. Хомик Максим був справжнім патріотом, який до останнього подиху боровся за мирне майбутнє кожного українця. Його мужність у найважчі хвилини стала прикладом для багатьох. Ми пам’ятаємо його посмішку, його віру в перемогу та його безкомпромісну любов до Батьківщини. Ця пам’ять живить нашу силу та рішучість продовжувати боротьбу. Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті та вільній Україні, яку вони захищали ціною власного життя. Ця пам’ять є нашим обов’язком перед тими, хто поклав своє життя на вівтар перемоги. Ми ніколи не забудемо його подвигу. Вічна пам’ять і слава Герою Хомику Максиму, який став символом незламності українського духу.