Сьогодні, коли Україна переживає складні часи, ми відзначаємо одне з найбільших християнських свят – Воздвиження Хреста Господнього. Цей хрест, на якому було розіп’ято Ісуса Христа, було віднайдено більш як триста років після його смерті та воскресіння. З того часу він, як писав у своїх посланнях апостол Павло, став символом нездоланної Сили Божої. Це потужне нагадування про безмежну любов Бога, про Його присутність у житті кожного вірянина та про те, що терпіння, поєднане з непохитною вірою, веде до майбутньої перемоги і слави. Ця істина особливо актуальна нині, у часі війни, яка щодня забирає життя невинних людей, калічить тіла і душі, залишає на самоті тисячі сиріт і вдів. Величезний біль, що оточує нас, породжує справедливе питання: “Де ж Бог у цій трагедії?”. І саме тут нам допомагає пам’ять про Хрест Господній. Ісус Христос сам пройшов шлях страждань і зради, відчув біль і смерть. Тому Він близький кожному, хто переживає горе. Його страждання на хресті – це не просто історична подія, а глибокий духовний досвід, який резонує з нашими сучасними випробуваннями. Його жертва дарує надію на прощення та очищення. Символізм Хреста також нагадує про необхідність нести свій хрест, долати труднощі з гідністю та вірою. У контексті війни, це заклик до єдності, стійкості та незламності духу. Ми повинні пам’ятати, що навіть у найтемніші часи Бог є з нами. Його присутність дає нам силу протистояти злу та несправедливості. Тому маємо вірити у нашу Перемогу над супостатом. А з вірою – творити, наближати цю Перемогу! Це означає не лише молитися, але й діяти: підтримувати наших захисників, допомагати тим, хто постраждав, відбудовувати нашу країну. Наша віра в Бога та віра одне в одного – це найсильніша зброя. Воздвиження Хреста Господнього – це день, коли ми згадуємо про жертву Христа, про його любов та силу, яка допомагає нам долати всі випробування.