Сьогодні ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
День пам’яті загиблих захисників держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

Згадаємо Героїв нашої громади, які відділи своє життя за наше майбутнє.

КРИВИЙ ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ
Народився в с. Коржівка 30 липня 1990 р. в родині колгоспників.
Розпочав службу в лавах ЗСУ 17 січня 2023 року. Відразу був направлений на базову загально-військову підготовку в рамках міжнародної навчальної операції на території Британії. Після військової підготовки проходив службу у 77 Житомирській Аеромобільній штормовій бригаді солдатом – гранатометником.
З частини був направлений на схід нашої країни – Донеччину, в м. Краматорськ.
При виконанні бойового завдання загинув в м. Бахмут Донецької області 15 квітня 2023 року, саме у Великодню ніч.
13 лютого 2024 року у Староостропільському ліцеї було відкрито меморіальну дошку в честь загиблого воїна.
9 травня відповідно до Указу Президента України від 30 жовтня 2023 року №715/2023 “Про відзначення державними нагородами” за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України самовіддане виконання військового обов’язку орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено солдата військової служби Кривого Віктора Вікторовича (посмертно).

РОКОМАН АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Народився 10 червня 1995 року в. селі Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельницької області. Мама – вчитель Вишнопільської гімназії, тато – водій шкільного автобуса.
У 2010 році закінчив Вишнопільську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів.
З 2014 по 2015 рік навчався в Орашанецькому навчальному центрі Державної прикордонної служби України. З 2015 р. по 2019 р. проходив навчання в Національній академії прикордонної служби України.
З 2021 року служив в Житомирському прикордонному загоні заступником начальника третьої прикордонної комендатури швидкого реагування.
Під час повномасштабного вторгнення капітан прикордонної служби Андрій Рокоман, не вагаючись став на захист рідної країни, виконуючи бойові завдання практично “на нулі”. Герой-прикордонник знищив вертоліт рашистів. За цей подвиг його було нагороджено медаллю “За військову службу України” Президентом України.
Загинув 2 липня 2023 року біля села Ковалівка Луганської області.
2 жовтня 2023 року у Вишнопільській гімназії відкрили пам’ятний стенд та вшанували пам’ять загиблого воїна
15 лютого 2024 року у Вишнопільській гімназії відкрили меморіальну дошку на честь полеглого випускника Національної академії Державної прикордонної служби України Андрія Рокомана.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України капітана Андрія Рокомана було відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
АЯТОВ САЇД АЮПЖАНОВИЧ
Народився 31 березня 1990 року в селі Йосипівка в родині колгоспників: мати – українка, батько – азербайджанець.
У 1996 році пішов у 1 клас, далі у 2005 році закінчив Левківську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів.
Військову службу проходив в м. Десна у десантних військах.
9 червня 2023 року був мобілізований в м. Рівне, далі за призначенням у штурмову бригаду Часів Яр Донецької області, Бахмутський напрям.
Загинув 19 вересня 2023 року, вірний військовій присязі та обов’язку під час ведення бойових дій на Запорізькому напрямку.
23 вересня 2023 року був похований в с. Йосипівка на місцевому кладовищі.
13 лютого 2024 року в Староостропільському ліцеї була відкрита меморіальна дошка в честь загиблого воїна.

БАБЛЮК ІВАН ІВАНОВИЧ
23.02.1985 р.н., народився та проживав в селі Гораївка Староушицької громади, згодом житель села Ладиги, Староостропільської територіальної громади.
Зник 14.09.2022 року біля с. Нестерянка Запорізької області. З того часу рідні не полишали надії, що він живий і продовжували пошуки. Однак 22.01.2024 року його було ідентифіковано.
Поховали Героя в с. Ладиги 30 січня 2024 року. 23 травня 2024 року в Староушицькій громаді відкрили меморіальну дошку.

КУЗНЄЦОВ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ
Народився 25 лютого 1991 року. Старший солдат, проходив службу у 25 окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді.
Загинув від поранення 27 березня 2024 року під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області. Похований 1 квітня в селі Калинівка.

БІВАЛ ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
28 травня 2024 року громада прощалася з Героєм — Бівалом Іваном Володимировичем.
Вірний військовій присязі, Іван загинув 10 січня 2024 року під час бою біля населеного пункту Богданівка, Бахмутського району Донецької області.
Полеглого воїна поховали на сільському кладовищі с. Старий Остропіль

ШВЕДАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
Старший солдат оператор навідник ШВЕДАВЧЕНКО Василь Васильович, 1998 року народження.
Проходив службу у військовій частині «Червона калина» м. Вінниця. Василь загинув виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Вербове на Запорізькому напрямі.
Йому назавжди буде 25 років…
Прощання з Героєм відбулося 3 липня поховали на кладовищі села Левківка.

ГРАДІЛЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
З початку повномасштабного вторгнення захисник добровільно вступив до лав ЗСУ. Службу проходив у 82 окремій десантно-штурмовій бригаді – керував безпілотниками. Тривалий час чоловік був у Хмельницькому, потім відправили на навчання, далі – передова. Загинув Герой 20 червня 2024-го неподалік Вовчанська на Харківському напрямку.
У Михайла Граділя залишилися батьки, сестри, брати, дружина й 5-річний син. Поховали Героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

ФЕДОРЧУК СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
Народився с. Пихтії Старокостянтинівського району 19 вересня 1992 року, проживав в с. Киселі. Військову службу проходив у 68 ДШБ. Загинув 13 листопада при виконанні бойового завдання. Був достойним сином своєї Батьківщини, хорошим братом…
Він 7 березня 2023 року став на захист України і загинув за Україну.
Поховання відбулося в с. Мартинівка.

ЗАГОРОДНІЙ ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ
Сержант Владислав Загородній загинув внаслідок авіаційного удару ворога на території Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба 1 березня 2022 року.