Сьогодні Україна знову в жалобі. Небесне військо поповнив ще один Герой, наш земляк — Задорожний Андрій Андрійович. Його відданість Україні та мужність назавжди залишаться в наших серцях.

Андрій народився у мальовничому селі Богданівка, де пройшло його дитинство, сповнене любові до рідної землі. Після закінчення місцевої школи у 1998 році, він виявив неабиякі здібності до техніки. Ще зі шкільних років Андрій допомагав у полі, працював помічником комбайнера, впевнено керував різноманітним транспортом, від вантажівок «Урал» та «Колхіда» до тракторів.

Його професійний шлях розпочався у Базалійському професійному ліцеї, де він здобув фах електрозварювальника. Згодом, навчаючись у Хмельницькому училищі, Андрій опанував спеціальність ремонтника та обслуговувача газопроводів.

У 2000 році він створив сім’ю, а наступного року народилася донька — його найбільша гордість та радість. У 2004 році родина переїхала до Волочиська. Тут Андрій жив повноцінним, добрим життям, будучи відомим як щира, усміхнена та надзвичайно доброзичлива людина. Він завжди був готовий допомогти іншим, не втрачаючи оптимізму навіть у найскладніші часи.

Андрій Андрійович сумлінно працював слюсарем у Волочиській філії ВАТ «Хмельницькгаз», де неодноразово отримував нагороди за свою працю. Пізніше він працював водієм у ЖЕКу, а потім у ТАД. Саме звідти, у 2023 році, його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.

Він служив солдатом 33 окремої механізованої бригади, у інженерно-саперній роті. Андрій брав участь у бойових діях на Запорізькому, Херсонському та Харківському напрямках. Його останнім рубежем оборони стала Донеччина.

На жаль, війна невблаганно забирає найкращих. 2 вересня 2025 року серце нашого Героя, Задорожнього Андрія Андрійовича, зупинилося. Ця втрата стала невимовною трагедією для всіх нас.

💔 Для усіх нас це — величезна непоправна втрата. Андрій залишиться в пам’яті як найкращий син для батьків, люблячий чоловік, турботливий батько, мудрий тесть і ніжний дідусь.

🙏 Висловлюємо щирі співчуття родині: батькам, дружині, доньці, зятю та онуку. Разом із вами ми поділяємо біль цієї втрати.

Світла пам’ять, Герою! Вічна слава всім, хто боронить Україну!