Сьогодні ми з глибоким сумом попрощалися з Дмитром Наконечним, відважним мешканцем військового містечка Солонки. Він був справжнім Захисником, який віддав своє життя за те, щоб серце України продовжувало битися. Його героїзм назавжди залишиться в нашій пам’яті.

З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро Наконечний без вагань став до лав 5-ї окремої штурмової бригади. Дмитро ніколи не стояв осторонь, коли Україні потрібна була допомога. Він завжди брався за найскладнішу роботу, ту, яка вимагала неабиякої майстерності та високої відповідальності. Його щирість, доброта та унікальне вміння знаходити вихід навіть у найскрутніших ситуаціях назавжди запам’ятаються усім, хто мав честь знати цього мужнього воїна.

Дмитро Наконечний був Героєм, відзначеним знаком за зразкову службу. Але найбільше про нього говорять не нагороди, а безмежна любов і повага людей, які його знали та любили. Він був справжнім прикладом мужності та самовідданості.

Прощання з Дмитром Наконечним розпочалося з панахиди у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла – священному місці, де щодня підносяться молитви за українських воїнів світла. Потому Дмитра Наконечного провели в останню путь на Марсовому полі з усіма військовими почестями, в оточенні інших Героїв.

Сьогодні з небес Дмитро молиться за свою родину, своїх побратимів, за всю Україну… А ми молимося за нього. Вічна і світла пам’ять, Дмитре Наконечний. Ти назавжди залишишся в строю! Слава Герою!