Сьогодні вся Україна схиляє голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять найменших і найневинніших жертв жахливої війни – наших дітей. Цей день, День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, – це біль, який неможливо передати словами. Це рани, що ніколи не загояться. Це порожнеча, яка назавжди залишиться в серці кожної української родини.

Кожна втрата дітей, які загинули – це зруйноване життя, обірвана мрія, згасле світло, яке мало б ще довго світити. Ці діти, які загинули, мали жити, любити, вчитися, гратися та зростати у мирній, вільній Україні. Але війна безжально відібрала у них найцінніше – майбутнє. Відібрала можливість бачити сонце, відчувати радість і будувати власне щастя.

Ми ніколи не забудемо жодного імені, жодного обличчя. Ми пам’ятаємо кожного ангела, який відійшов у вічність. День пам’яті дітей, які загинули, – це нагадування всьому світу про страшну ціну, яку платить Україна за свою незалежність. Це заклик до справедливості та покарання для тих, хто винен у цих злочинах.

Ми пам’ятаємо. Ми ніколи не пробачимо. Ми зобов’язані жити і боротися так, щоб ця страшна жертва не була марною. Щоб кожен українець жив у мирі та безпеці, у країні, де діти можуть сміятися та мріяти, не боячись війни. Вічна пам’ять невинним янголам України. Нехай їхні душі знайдуть спокій, а пам’ять про них назавжди залишиться в наших серцях.

Світла пам’ять усім дітям, які загинули.