Сьогодні вся Україна схиляє голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Андрія Васильовича Уваренка — справжнього Героя, люблячого чоловіка, батька та сина, який віддав своє життя за Батьківщину. Андрій Васильович Уваренко народився 3 лютого 1982 року у місті Лозова. З дитинства він виріс щирою, відкритою та життєлюбною людиною. Свої шкільні роки Андрій провів у Лозівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №10, а здобув професію зварювальника у ПТУ-36. Його захопленням були автомобілі, але найглибшою пристрастю завжди залишалася безмежна любов до рідних та до самої України.

Коли Батьківщина опинилася у небезпеці, Андрій Васильович без жодних вагань став на її захист. У 2022 році Андрій Уваренко приєднався до лав Збройних Сил України, де з честю ніс службу як молодший інспектор прикордонної служби, сапер та водій. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок у складі 11-го прикордонного загону, віддано захищаючи нашу свободу та незалежність від ворога.

16 серпня 2025 року, під час виконання бойових завдань проти російських окупантів поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори на Харківщині, серце нашого Героя назавжди зупинилося. Андрій Уваренко віддав найцінніше, що мав – своє життя, аби ми з вами могли жити під мирним небом у вільній Україні. Його самопожертва є найвищим проявом патріотизму.

Андрій Васильович Уваренко назавжди залишиться в нашій пам’яті як символ мужності, стійкості та самовідданості. Його подвиг надихає та нагадує про ціну, яку платить Україна за свою свободу. Ми висловлюємо найщиріші співчуття його матері, дружині та трьом дітям, які втратили найдорожчу людину. Нехай світла пам’ять про Андрія Васильовича назавжди зігріває ваші серця та дає сили пережити це непоправне горе. Герої не вмирають, вони вічно живуть у наших серцях та пам’яті поколінь.