Сьогодні наша громада прощається з Героєм – солдатом-мінометником Онофреєм Олександром Олександровичем, який загинув, захищаючи Україну. Його відвага та самовідданість навічно закарбуються в наших серцях. Народився Олександр 19 вересня 1989 року в Республіці Молдова. У 1991 році його родина переїхала до села Гребінки на Білоцерківщині. Тут, у 2007 році, він успішно закінчив Гребінківську загальноосвітню школу. Здобувши освіту водія, Олександр працював за фахом в агрофірмі «Світанок», демонструючи сумлінність та відповідальність. У 2020 році він разом із сім’єю обрав для життя Медвин. З початком повномасштабного вторгнення, 22 червня 2024 року, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він служив у 152 окремій єгерській бригаді, військова частина А 4948. На жаль, 14 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу міста Українськ, що на Донеччині, воїн зник безвісти. Майже рік його батьки, дружина, діти та близькі з надією чекали звісток, сподіваючись на диво та молячись за його повернення. Та тривожна тиша обірвалася страшною правдою: Олександр загинув, віддавши найцінніше – життя, захищаючи кожного з нас, захищаючи нашу незалежність. Висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого Героя. Нехай Господь дасть вам сил пережити цю невимовну втрату. Ми сумуємо разом з вами. Світла пам’ять про Олександра Онофрея житиме вічно не лише в серцях рідних і близьких, але й у душах усіх українців, заради кого він здійснив свій подвиг. Низький уклін Герою за його мужність, відвагу та вірність Україні.