Сьогодні, на священній землі хутора Лози Саранчуківської громади, де 65 років тому відгримів останній бій УПА підрозділу збройного підпілля, відбулося глибоке вшанування пам’яті героїв УПА. Це поминальне дійство стало яскравим свідченням незламності духу українського народу та його вічної вдячності тим, хто поклав життя за свободу. У спільній молитві учасники заходу віддали шану нескореним повстанцям, чий подвиг назавжди вписаний золотими літерами в історію боротьби за волю України. Тема боротьби УПА, яка є взірцем самовідданості та жертовності, пролунала у виступах поважних діячів. Серед них — голова Саранчуківської сільської територіальної громади Володимир Петровський, голова братства ОУН-УПА Карпатського краю Богдан Павликівський, голова Бурштинської станиці ОУН-УПА Степан Іванюк, директор Шумлянської гімназії, депутат Саранчуківської сільської ради Микола Дмитерко, а також громадський діяч Василь Несімка. Кожен промовець підкреслив важливість збереження історичної пам’яті про українських повстанців та їхній внесок у національно-визвольну боротьбу.Атмосфера заходу була пронизана патріотизмом, що посилювався звучанням повстанських пісень. Аматорські колективи із сіл Волощини, Котова, Божикова та Шумлян своїм співом вшановували героїзм та незламність воїнів, що відстоювали незалежність України. Ці пісні, сповнені болю та надії, є живим свідченням незгасної пам’яті про тих, хто боровся за Українську самостійну соборну державу. Ми ніколи не забудемо їхній вагомий вклад та незламний подвиг вояків УПА.Як заповів Головний командир УПА, голова проводу ОУН Роман Шухевич, «Нова українська генерація довершить те, що нам не суджено було довершити. Ми віримо глибоко в українське молоде покоління, що прийде після нас». Його пророчі слова сьогодні втілюються в життя. Вогонь боротьби за свободу нині несуть сучасні Збройні сили України – незламні, як і воїни УПА. Наслідуючи військові традиції повстанців, вони продовжують ту саму боротьбу, яку вела українська повстанська армія, – боротьбу за свободу проти того ж ворога – російського імперіалізму. Тоді й зараз ворог – один. Це глибоке усвідомлення спільних історичних коренів додає сил нинішнім захисникам.Віримо, що нинішні захисники та захисниці України, пам’ятаючи про подвиг повстанців та їхнє вшанування, здобудуть остаточну перемогу. Слава Україні! Героям Слава!Довідково: Останній бій підрозділу збройного підпілля, пам’ять про який вшанували сьогодні, відбувся 14 квітня 1960 року, у Страсний четвер, у лісі біля хутора Лози. Оперативній групі Тернопільського УКДБ вдалося виявити розташування повстанської криївки. Для знищення групи з трьох повстанців було стягнуто величезні сили: 45 автомобілів та понад пів тисячі солдатів, які щільним кільцем оточили упівців. Коли повстанці вийшли з криївки, вони потрапили у засідку кадебістів. За наслідками того трагічного бою двоє чоловіків, учасники групи – Петро Пасічний, член Подільського окружного проводу ОУН, досвідчений командир і радист, та молодий 22-річний бойовик Олег Цетнарський – були важко поранені. Не бажаючи здаватися живими ворогу, вони самі обірвали свої життя смертельними кулями. Третя учасниця, дружина Петра Пасічного, Марія Пальчак, останнім набоєм вчинила невдалу спробу самогубства. Марії довелося пройти через пекельні тортури в підземельному ізоляторі КДБ у Тернополі, і вона була засуджена до 15-ти років тюремного ув’язнення, відбувши свій термін до кінця. Це свідчення незламності духу перед обличчям неймовірних випробувань. Вшанування УПА в таких місцях є нагадуванням про ціну свободи.