Сьогодні небо знову затьмарене скорботою…

Наш земляк Петро СЕРЕДА навіки в
Небесній варті

Все більше горя на нашій землі, все більше біди й сліз… все більше питань…
Жорстока війна продовжує забирати життя українських синів, які стали на захист Батьківщини. Серед них – Петро, якому віднині назавжди 48.

Середа Петро Григорович (03.07.1976 року р.н.) – народився і зростав у селі Ставок. Після закінчення Ставецької загальноосвітньої школи залишився у рідному селі. Створив сім’ю. Працював у ПрАТ “Івано – Долинський спецкар’єр”, користувався заслуженим авторитетом серед колег.
Та реалії сьогоднішньої війни диктують свої правила, 11 вересня 2024 року Петра Середу призвали на військову службу, де опановував нову для себе професію.
28 грудня 2024 року солдат, старший навідник Петро Середа вірний військовій присязі під час виконання бойового завдання з захисту недоторканості та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Нововасилівка Донецької області, загинув.

Загибель Середи Петра – це велика втрата не лише для тих, хто його знав, а й для усієї громади, разом з якою висловлюють щирі співчуття згорьованій родині Героя. Для своєї родини він був люблячим чоловіком, турботливим сином, прекрасним батьком, надійним братом для двох сестер Олени і Катерини та для двох братів Василя і Миколи, який також захищає рідну землю.
Разом з дружиною Ольгою вони виростили й виховали сина Олексія та дочку Дарину, для яких тато буде справжнім Героєм і прикладом. Його любов і турбота залишаться з ними назавжди.

В останню дорогу Петра Григоровича проводжало все село, вся громада. До будинку, де він проживав, нескінченною рікою йшли односельці, несли квіти, супроводжували траурний кортеж, стоячи на колінах та віддаючи останню шану Воїну, плакали разом з родиною. Адже знали Петра, як добру, щиру людину, надійного товариша, гарного сусіда, відповідального колегу.

У місцевому храмі УПЦ було звершено чин похорону та церемонія прощання за загиблим Героєм. Останній спочинок наш земляк 3 січня знайшов на місцевому кладовищі села Ставок. Завершення чину поховання відбулось за всіма військовими традиціями під виконання Державного Гімну України та військовий салют.

Державний Прапор України, військові передали дружині Ользі Іванівні та сину Олексію, як символ мужності та відданості рідній державі.

Обов’язок кожного з нас – пам’ятати усіх Воїнів, які боролись за Україну, передавати цю пам’ять наступним поколінням і щодня дякувати тим, хто ціною власного життя захищає наше сьогодення.

🙏Вічна слава і шана Захиснику України
Герою Петру Середі!