Сьогодні на вулиці Героїв Майдану громадська ініціатива «Жити чекаючи» зібрала рідних безвісти зниклих та полонених Захисників на мовчазну акцію пам’яті. У їхніх руках майоріли прапори та були розміщені портрети найдорожчих – синів, чоловіків, братів, батьків, які досі не повернулись з війни. Це мовчазне нагадування про невідомі долі та неоціненні втрати.

Родини зібралися не лише, щоб вкотре нагадати суспільству про кількість людських доль, які досі залишаються в невідомості, скількох захисників ще шукають і чекають. Вони мають ще одну важливу місію – зібрати підписи для гідного вшанування родин безвісти зниклих і полонених Захисників. Це боротьба за увагу та підтримку тих, хто щодня живе в тривозі.

«Сьогодні у нас не просто мовчазна акція. Ми активно збираємо підписи, щоб 30 серпня, Міжнародний день зниклих безвісти, був офіційно відзначений і в нашому місті. Це крок до визнання та підтримки родин, які переживають невимовний біль. Це шанс привернути увагу до проблеми, яка стосується багатьох», – зазначає Ірина Романькова, представниця ГІ «Жити чекаючи».

Окрім цього, громадська ініціатива пропонує встановлення «знаку надії». Це має бути особлива інсталяція у вигляді куба зі світлом усередині. Зовні куба будуть розміщені фотографії наших Захисників. За задумом, якщо хтось із полонених повертається додому, його фото поступово замінюється світловим променем, що символізує повернення до життя, до рідних, до перемоги. Цей «знак надії» стане візуальним нагадуванням про те, що на кожного чекають, і кожна доля важлива.

Ініціатива «Жити чекаючи» закликає всіх небайдужих долучитися до збору підписів та підтримати встановлення «знаку надії». Це спільна справа, яка допоможе висловити шану нашим Героям та їхнім родинам, які продовжують вірити та чекати. Ваша підтримка є надзвичайно важливою для тих, хто пройшов крізь пекло війни та для тих, хто його досі переживає.