Сьогодні минає рік з дня смерті відважного воїна, нашого земляка, Миколи Тищенка. Його життя, сповнене служінням Україні, назавжди залишиться в наших серцях. Згадаймо його шлях, від дитинства до героїчної смерті, та вшануймо його пам’ять.

Микола Тищенко народився 3 червня 2000 року в селі Бережинка. Дитинство його минуло серед рідної природи, де формувався його характер та любов до рідної землі. У 2009 році доля звела його з дідусем та бабусею в Новгородці, де він провів частину свого життя.

Навчання в Новгородківській загальноосвітній школі № 2 стало важливим етапом у його становленні. Шкільні роки сформували його як особистість, виховали прагнення до знань та відповідальності. Згодом, здобуваючи професію в ПТУ № 36, Микола пізнавав нові горизонти, готуючись до дорослого життя.

Після завершення строкової військової служби в 2020 році, Микола був нагороджений Грамотою від військового керівництва. Його служба у прикордонних військах на українсько-молдовському кордоні відзначилась сумлінним виконанням обов’язків та вагомим внеском у забезпечення охорони кордону. Це стало ще одним підтвердженням його відданості та патріотизму.

З початком повномасштабного вторгнення, 27 грудня 2022 року, Микола Тищенко був призваний по мобілізації. Не вагаючись, він став на захист України, демонструючи мужність та відвагу в боях з ворогом на різних напрямках. Його героїзм та самовідданість заслуговують на найвищу повагу.

Солдат Тищенко Микола Миколайович загинув 3 травня 2024 року в селі Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Його смерть – велика втрата для всіх нас.

Поховали Воїна з усіма військовими почестями по місцю проживання його рідних в Новгородці. Микола знайшов останній спокій серед тих, хто його любив і поважав.

Бережімо пам’ять про всіх героїв, чиє життя обірване війною. Їх подвиг надихає нас на боротьбу та віру в перемогу.

ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ!