Сьогодні ми вшановуємо День пам’яті жертв політичних репресій, скорботну дату в історії нашого народу. Це день, коли ми згадуємо всіх, хто постраждав від жорстокого комуністичного тоталітарного режиму. Пам’ять про жертв політичних репресій є важливою для майбутніх поколінь.

У роки Великого терору, за різними оцінками істориків, людські втрати в Україні сягали щонайменше 4,4 мільйона осіб. Десятки тисяч українців, від інтелігенції та митців до звичайних селян, були безжально розстріляні. Сотні тисяч наших співвітчизників пройшли через жахіття в’язниць, таборів та заслань. Комуністичний режим не щадив нікого.

Серед цих невинних жертв – наш земляк, колишній завідувач районного відділу народної освіти, Тимофій Якович Личман. Йому було висунуто абсурдне звинувачення в організації націоналістичної контрреволюційної групи. Разом з ним, у цю сфабриковану справу включили ще сімнадцять мешканців Зінькова. Цій підпільній організації приписували неймовірні злочини: відторгнення України від СРСР, диверсії в сільському господарстві, шпигунство на користь іноземних розвідок та антирадянську агітацію серед населення. Тимофій Личман став жертвою політичних репресій.

27 березня 1938 року, постановою зловісної «особливої трійки» УНКВС, Тимофія Личмана було засуджено до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок було виконано 9 червня. Трагічна доля спіткала багатьох.

Перечитуючи перелік тих жахливих злочинів, які приписували цій групі, одразу стає зрозуміло, що вони були повністю вигаданими. Після смерті Сталіна, Тимофія Личмана було реабілітовано, але це не повернуло йому життя. Йому повернули добре ім’я, але ціною його втраченого життя. Важливо пам’ятати про політичні репресії.

Якою людиною був Тимофій Личман? Що він встиг зробити, окрім будівництва стадіону, за час свого директорства у школі №1 та на посаді заврайвно? Чим він запам’ятався своїм сучасникам? Якою була доля його рідних? Відповіді на ці питання ви знайдете у Зіньківському історичному музеї. Директор музею, Віктор Литус, розповість вам про життя Тимофія Личмана та долі інших жертв політичних репресій, життя яких було обірване або скалічене комуністичним режимом. Екскурсія в музей буде пізнавальною.

Пам’ятаймо минуле, щоб не допустити подібного у майбутньому. Пам’ятаймо про ті жорстокі часи і про людей, які пережили роки репресій і диктатури. Наша пам’ять – це шана жертвам політичних репресій.

Вічна пам’ять жертвам політичних репресій!