Сьогодні Теплицька громада з глибоким сумом зустріла та провела в останню путь Навітанюка Олега Івановича, командира механізованого відділення, який віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії. Вічна пам’ять Герою!

Мешканці громади, схиливши голови, зустріли свого земляка, утворивши «коридор пошани», що простягнувся вздовж центральної дороги Теплика та села Бджільна, де Олег проживав до війни. Народився Олег у мальовничому селі Орлівка, де минули його дитинство та шкільні роки. Рано втративши матір, він виховувався старшими сестрами, які замінили йому найріднішу людину. Після строкової служби Олег одружився і разом з дружиною переїхав до Бджільни, де створив сім’ю. У них народилося двоє чудових дітей – син і донька, які стали сенсом їхнього життя. Спочатку Олег працював у сільському господарстві, а згодом знайшов себе у будівництві та охороні.

Початок повномасштабної війни застав Олега в Бучі, де він працював на ремонтних роботах. Не вагаючись, у грудні 2022 року він приєднався до лав Збройних Сил України по мобілізації. Служив командиром 1 механізованого відділення механізованого батальйону у складі 154-ї окремої механізованої бригади ОК Південь. Завжди перебував на передових позиціях пліч-о-пліч зі своїми підлеглими, не боячись найгарячіших точок фронту. Неодноразово був поранений, але щоразу відновлював сили та повертався до своїх побратимів. На жаль, під час виконання останнього бойового завдання із захисту України Олег отримав важкі поранення, які виявилися смертельними. 31 травня 2025 року його серце зупинилося у Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України в м.Києві. Війна забрала ще одне життя – життя Героя, який у важкий для України час став на її захист, мужньо виконуючи свій громадянський та військовий обов’язок. Заупокійна молитва за загиблим Воїном відбулася у Свято-Покровському храмі ПЦУ селища Теплик. Державний Прапор України, що покривав домовину Воїна, був переданий доньці Захисника, як символ батькової мужності та відданості Україні. На честь Героя небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют… Завдяки таким хлопцям, як Олег, Україна тримає оборону. Кожен день нашого життя – це віддане життя наших Героїв… Схиляємо голови на знак поваги та шани Воїну, який відійшов у вічність, але назавжди залишиться у наших серцях. Вся Теплицька громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким та всім, хто знав і любив Олега. Спочивай з миром, Воїне. Царство Небесне, Вічна пам’ять і вічна слава тобі, Олеже Івановичу.