Сьогодні Україна та, зокрема, Пристолична громада, переживають глибоку скорботу. Ми віддаємо останню шану видатній особистості, чий життєвий та творчий шлях залишив незгладний слід у культурній спадщині нашої держави. Цей день є символом вшанування пам’яті людини, яка присвятила своє життя розвитку та збереженню унікального українського мистецтва.

Минулого року Іван Васильович Приходько відзначив своє 85-річчя. Ця кругла дата стала свідченням його насиченого та плідного життя, повністю присвяченого високому мистецтву, глибокій любові до рідної землі та її талановитих людей. Він був справжнім патріотом своєї культури, втілюючи її дух у кожному своєму творі.

Іван Васильович здобув почесне звання заслуженого майстра народної творчості України, його талант був відзначений численними нагородами, серед яких державні премії ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Він також був повноправним членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, що підкреслює його значний внесок у розвиток цієї галузі. Понад три десятиліття майстер працював у сфері декоративного розпису, створюючи вишукані твори, сповнені глибокого символізму. Його роботи з народної іграшки та дерев’яної скульптури були не менш унікальними та захоплюючими, вони завжди вражали своєю оригінальністю та майстерністю.

Кожен, хто хоч раз бачив роботи Івана Васильовича, миттєво впізнавав його неповторний стиль. Його твори відзначалися багатоярусністю, чітким ритмом та узагальненими образами, які гармонійно поєднували традиції наших пращурів із сучасним баченням світу. У стрімкому потоці повсякденності, Іван Приходько зумів зберегти та передати наступним поколінням пам’ять століть, створивши міцний духовний міст між минулим та сьогоденням. Він був не просто художником, а хранителем давніх знань, втілюючи їх у своїх шедеврах декоративного розпису та дерев’яної скульптури.

Що ще більш цінно, так це те, що Іван Приходько був не тільки талановитим українським митцем, а й великим наставником. З 1972 року і до останніх днів свого життя він присвячував себе навчанню дітей народному розпису у рідному Дударкові. Під його керівництвом працювали творчі студії, які виховали не одне покоління учнів. Багато з них нині гідно продовжують його справу, поширюючи знання про народну творчість України та зберігаючи її унікальність.

Талант та праця Івана Васильовича Приходька здобули визнання далеко за межами України. Його персональні виставки проходили у Києві, а твори експонувалися у таких престижних місцях, як штаб-квартира НАТО в Брюсселі та Посольство США в Києві. Його роботи зберігаються у провідних музеях світу та у приватних колекціях, що свідчить про їхню виняткову художню цінність. У 2019 році про цього видатного майстра декоративного розпису та народної іграшки зняли документальний фільм під назвою «Земля Івана». Такі постаті, як Іван Приходько, не мають права бути забутими; вони стають невід’ємною частиною історії та гордістю всієї української нації, її культурною спадщиною.

Ми висловлюємо щиру подяку Івану Васильовичу за все: за його унікальну творчість, за глибоку мудрість, за безмежну любов до рідного краю, яку він втілював у кожній своїй роботі та передавав кожним своїм словом. Його внесок у українське мистецтво неоціненний.

Вічна пам’ять та світла шана Івану Приходьку – справжньому майстру та наставнику. Від усієї Пристоличної громади та всіх, хто цінує справжню народну творчість України.