Сьогодні, у цю пам’ятну дату, ми відзначаємо третю річницю з дня трагічної загибелі Василя Михайловича Гайового, відважного захисника з села Вільховець. Його ім’я навіки вписане в історію України як символ незламності та самопожертви. Три роки тому Василь Гайовий віддав своє життя, виконуючи службовий обов’язок, під час жорстокого ворожого обстрілу. Це сталося в населеному пункті Часів Яр Донецької області, місці, що стало свідком багатьох героїчних, але й болючих сторінок нашої боротьби. Йому назавжди залишилося 44 роки – вік розквіту, повний планів та надій, які були обірвані заради нашого спільного майбутнього.

Пам’ять про Василя Гайового є не просто спогадом про одну людину, це нагадування про тисячі українських героїв, які щодня стоять на захисті своєї землі. Кожна річниця загибелі такого воїна, як Василь Гайовий, є приводом для всієї країни зупинитися і вшанувати тих, хто ціною власного життя забезпечує нам можливість жити під мирним небом. Ми пам’ятаємо, якою ціною заплачено за кожний ранок, за кожний день, за кожну хвилину нашої свободи. Це усвідомлення має глибоко проникати в серця кожного українця, надихаючи на єдність та невтомну працю заради перемоги.

Трагедія у Часовому Яру, де загинув Василь Гайовий, ще раз підкреслює жорстокість та безжальність війни, яку веде ворог проти України. Але водночас вона демонструє непереможний дух наших захисників, їхню мужність і готовність йти до кінця. Ім’я Василя Гайового стало одним з тих, що формують пантеон сучасної української слави. Ми не маємо права забувати про його подвиг, про відданість і жертовність, що він проявив. Його життя, обірване так рано, є яскравим прикладом справжнього патріотизму та відданості своїй державі. Пам’ять про таких воїнів, як Василь Гайовий, є нашим священним обов’язком, що передаватиметься від покоління до покоління.

Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях – це не просто слова, а глибока істина, що підтверджується кожним днем нашої боротьби. Василь Гайовий та інші полеглі воїни живуть у наших спогадах, у наших вчинках, у нашій незламній вірі в перемогу України. Їхня пам’ять спонукає нас до нових звершень, до ще більшої консолідації зусиль. Ми повинні бути гідними їхньої жертви, продовжуючи справу, за яку вони віддали найцінніше – своє життя. Вічна пам’ять і слава Герою Василю Гайовому! Його подвиг ніколи не буде забутий, і його ім’я завжди буде звучати з гордістю та вдячністю у серцях українського народу.