🇺🇦СЬОГОДНІ ТРОСТЯНЕЦЬ ПРОЩАЄТЬСЯ З ГЕРОЄМ: ВАЛЕНТИНА КРАСНІКОВА ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ

Наша громада знову зазнала непоправної втрати. На щиті додому повернувся наш земляк, мужній захисник України, військовослужбовець Збройних Сил України – Валентин Петрович Красніков. Сьогодні сотні людей, зібравшись біля дороги з квітами в руках, стали на коліна, аби віддати найвищу шану землякові, який поклав своє життя за свободу та незалежність України.

Валентин Красніков народився та виріс у Тростянці, здобув освіту в місцевій школі № 5 та ПТУ-25. Його професійний шлях розпочався на шоколадній фабриці ПрАТ «Монделіс Україна». Тут він створив сім’ю, виховував сина, жив звичайним, але щасливим життям. Сусіди та друзі згадують Валентина Петровича як люблячого сім’янина, порядну та чесну людину, яка завжди випромінювала спокій, доброзичливість та усмішку. У нього були грандіозні життєві плани, але їх обірвала жорстока реальність війни.

З перших днів повномасштабного вторгнення Валентин Петрович прийняв рішення стати на захист рідної Батьківщини. Він служив у інженерно-саперному відділенні 117-ї окремої бригади територіальної оборони, де проявив себе як мужній воїн, вірний побратим та патріот своєї країни. 18 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині, віддаючи збройну відсіч ворогу, він отримав смертельні поранення. Трагічно обірвалося життя 34-річного Героя…

Тростянецька громада втратила одного зі своїх найкращих синів, який безмежно любив свою Батьківщину і свідомо захищав її кордони та незалежність. Сьогодні кожен, хто прийшов провести нашого дорогого Захисника в останню земну дорогу, відчуває глибокий біль та скорботу.

Церемонія прощання з загиблим воїном відбулася на Алеї Слави міського цвинтаря по вулиці Пам’яті, де спочивають найкращі сини Тростянеччини.

З Героєм Валентином Петровичем Красніковим попрощалися його рідні та близькі, бойові побратими, представники Тростянецької міської ради, духовенство та численні небайдужі мешканці громади. Низький уклін його світлій пам’яті.

«Загибель Валентина Краснікова – це величезне горе та біль для всієї нашої громади. Але найтяжче сьогодні його родині. В одну мить не стало сина у матері, чоловіка у люблячої дружини, батька у сина, – наголосив під час траурного мітингу міський голова Тростянця Юрій Бова. – Ми розділяємо ваш біль непоправної втрати і висловлюємо найщиріші співчуття дружині Анні Вікторівні, матері Вікторії Миколаївні, всім рідним і близьким Валентина Петровича. Дорогий наш Захиснику! Ти оберігав наш спокій, наш сон, ти охороняв наші світанки та блакитне небо, ти захищав кожного з нас, ти боронив незалежну, вільну Україну. Тепер ти будеш оберігати нас з Небес…»

Зі словами прощання звернувся і майор Олександр Качур, представник військової частини, де служив загиблий:

«Солдат Валентин Петрович Красніков був мужнім, спокійним, завжди з позитивним настроєм. Він сумлінно виконував поставлені бойові завдання, неодноразово перебував у гарячих точках фронту. Навіть після поранення на Курщині він повернувся на службу. Від його дій як сміливого воїна залежало виконання бойових завдань та збереження життя наших побратимів, і він завжди гідно справлявся зі своїми обов’язками. На жаль, Валентин Петрович загинув і повернувся додому на щиті. Вічна слава і вічна пам’ять нашому побратиму!»

Настоятель Вознесенського храму отець Олександр Карпець відслужив панахиду за упокій душі загиблого Героя.

На честь загиблого воїна військовими було здійснено три залпи, а військовослужбовці передали дружині загиблого бойовий Прапор військової частини та Державний Прапор України.

Спи спокійно, дорогий наш захиснику, вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана.