Сьогодні Ужгород проводжає в останню путь 43-річного захисника України, солдата Сергія Вдовиченка. Його життя, сповнене відданості та мужності, обірвалося під час виконання бойового завдання, але пам’ять про нього житиме вічно.

Сергій Федорович Вдовиченко народився 27 серпня 1980 року в Ужгороді. До військової служби він багато років сумлінно працював на Ужгородській швейній фабриці, створюючи речі, що слугували людям. У 2012 році його життя збагатилося щасливим сімейним союзом – він одружився з коханою Оксаною. Згодом їхня родина поповнилася сином Ростиславом, який став для нього найбільшою радістю.

Коли на захист Батьківщини постала потреба, Сергій, не вагаючись, став до лав Збройних Сил України. Він мужньо виконував свій обов’язок, захищаючи мирне небо для своїх близьких та всіх українців. Понад півтора року Сергій Вдовиченко вважався зниклим безвісти під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом України. Трагічно, але геройськи, він загинув 3 лютого 2024 року поблизу Мар’їнки на Донеччині, віддавши своє життя за свободу та незалежність нашої держави.

Церемонія прощання з полеглим воїном відбулася на центральній площі міста – Народній. Тисячі сердець билися в унісон, проводжаючи Героя в останню дорогу. Рідні, друзі, бойові побратими, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, військовослужбовці та небайдужі містяни – усі зібралися, щоб віддати шану Сергію Вдовиченку.

Його ім’я назавжди залишиться в серцях дружини, сина, брата Олександра, всієї родини та всіх, хто мав честь знати його. Сергій запам’ятався як чудовий батько, люблячий чоловік, порядна та сильна духом людина, справжній патріот України.

Під час церемонії прощання було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського. Це був знак глибокої вдячності за його жертовне служіння Батьківщині, за подвиг, який він здійснив.

Поховали Сергія Вдовиченка з усіма військовими почестями на Пагорбі Слави, місці, де спочивають справжні герої України. Вічна пам’ять і слава полеглому захиснику!