🇺🇦У Білій Церкві біля міської ради відбувся важливий захід, присвячений Дню вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України. Ця пам’ятна подія зібрала громадськість для вшанування учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які зазнали жорстоких наслідків агресії: були страчені, закатовані або загинули в неволі. Вшанування пам’яті полеглих воїнів та цивільних є надзвичайно важливим для підтримки національної єдності та пам’яті про жертви боротьби за незалежність. Навіть у найважчі часи, пам’ять про героїв та жертв війни є тим фундаментом, на якому будується майбутнє України. Ці заходи допомагають нам не забувати про ціну миру та свободи, яку ми платимо щодня. Національна пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, зміцнює дух нації та нагадує про нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями. Кожен загиблий герой, кожен закатований українець – це частина нашої спільної історії, яку ми повинні зберегти та передати. Відзначення таких днів є не просто формальністю, а глибоким моральним обов’язком перед усіма, хто боровся і страждав. Пам’ять про їхній подвиг та жертву повинна жити в серцях кожного громадянина України, надихаючи на боротьбу за справедливість і мир. Вшанування Захисників і Захисниць України – це вияв глибокої поваги та вдячності. Ці урочисті події зміцнюють віру в перемогу та нагадують про важливість підтримки тих, хто продовжує боротьбу. Український народ завжди пам’ятатиме своїх героїв. 🤍🖤Другим, не менш символічним моментом події стало урочисте підняття Прапора Надії. Цей прапор є потужним символом підтримки та солідарності з усіма українцями, які досі перебувають у полоні, а також з тими, чиї долі залишаються невизначеними. Підняття Прапора Надії – це прояв надії на повернення додому всіх бранців Кремля та знак того, що Україна не забуває про них. Це також нагадування світові про гуманітарну кризу, спричинену агресією, і про необхідність звільнення всіх полонених. Прапор Надії майорить як символ віри в справедливість і в майбутнє, де кожен українець буде вільний. Його підняття – це мовчазний, але потужний заклик до миру та звільнення всіх, хто страждає від війни. Це світлий знак для родин, які чекають на своїх рідних, символ того, що їх чекають удома. 🫡Право підняти цей символічний Прапор Надії було надане Андрію Близнюку. Андрій – це уродженець Білої Церкви, старший сержант Державної прикордонної служби України, який проявив неабияку мужність як захисник Маріуполя та «Азовсталі». Його шлях включав 20 місяців ворожого полону, але після успішного обміну полоненими він повернувся в Україну і мужньо продовжує нести військову службу, демонструючи незламний дух українського воїна. Його особиста історія є прикладом стійкості та відданості Україні. 👉Детальніше — у відео та на сайті БМР за посиланням https://bc-rada.gov.ua/node/16463