Сьогодні, у День вшанування пам’яті українських військових, добровольців та мирних жителів, які загинули в полоні, ковельчани зібралися біля пам’ятника «Борцям за волю України». Ця дата встановлена на тлі трагічних подій в Оленівці у 2022 році, коли російські терористи обстріляли виправну колонію, де утримувалися українські військовополонені, зокрема оборонці Маріуполя та «Азовсталі». Тоді загинули 53 українські воїни, понад 130 зазнали поранень.

Складно осягнути розумом, що такі жахіття можливі в наш час, але це – наша гірка реальність. Не повернувся до рідного міста ковельчанин Юрій Лобашов, який потрапив у полон у травні 2022-го. Надія на обмін з’явилася, коли 24 січня над Бєлгородською областю збили російський літак Іл-76, на борту якого могли бути українські полонені. На жаль, старший солдат, радіотелефоніст Юрій Лобашов, трагічно загинув.

Ігор Чайка у своїй промові наголосив: «Страшні історії тих, кому вдалося повернутися, свідчать про одне: наш ворог – злочинець без честі і совісті. Сьогодні ми говоримо і про тих, хто досі у полоні. Це наші земляки, наші Захисники. Ми чекаємо на повернення кожного Героя додому. А такі дні пам’яті – сигнал усьому світу: ми пам’ятаємо, ми знаємо правду і ми хочемо, щоб світ також бачив, хто така росія».

Мама азовця Андрія Богдана, який понад 29 місяців провів у полоні, пані Світлана, підкреслила, що у Ковелі щомісяця проходять акції на підтримку полонених. Ці заходи мають нагадувати як українцям, так і міжнародним організаціям, що наші воїни мають бути вдома, на рідній землі. Учасники зібрання поклали квіти до пам’ятника, вшанували загиблих спільною молитвою та хвилиною мовчання.

Вічна пам’ять полеглим. Шана тим, хто вистояв. Віримо у повернення кожного. Слава Україні!