Сьогодні Ковель знову схилив прапори, прощаючись з майором Ігорем Подолянчук, заступником командира батареї з озброєння військової частини А 4123. Міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди відзначив життєвий шлях офіцера, представника військової династії.

Ігор Подолянчук народився 12 січня 1971 року у Звягелі, Житомирської області. Його родина була військовою, що вплинуло на його подальший життєвий шлях. Згодом сім’я переїхала до Ковеля, де Ігор навчався у середній школі №4. Після школи він вступив до Хмельницького вищого артилерійського командного училища, що стало початком його військової кар’єри.

У 1994 році Ігор створив сім’ю з Нілою, у них народилися син та дочка. Він завжди був турботливим чоловіком та батьком, намагаючись приділяти час дітям. Ігор обрав військову службу, наслідуючи приклад батька, Віталія Семеновича Подолянчука, підполковника та учасника бойових дій в Афганістані, який багато років очолював Раду ветеранів війни і праці Ковеля. Батько підтримував сина та пишався його вибором.

Ігор Подолянчук пройшов усі щаблі військової кар’єри. Служив у військовій частині А1636 у Ковелі, а з 2003 року – у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила в Яворові. У 2008 році він обійняв посаду заступника військового комісара Любомльського військкомату, а згодом працював на аналогічній посаді у Ковелі. З часом, маючи достатній стаж, вийшов на пенсію.

У 2014 році, з початком антитерористичної операції, Ігор повернувся до служби. Спочатку він служив в артилерійському підрозділі навчального центру в Старичах, побував на передовій, отримав поранення та контузію. Після лікування продовжив службу. У Старичах його застала повномасштабна війна. У травні 2024 року він був направлений у зону бойових дій у складі 67-ї ОМБр ЗСУ. Воював на Херсонщині, Донеччині та Сумщині.

9 березня цього року Ігор отримав важке поранення та контузію на Сумщині. На його очах загинув товариш. Після поранення він мав пройти лікування та реабілітацію, але здоров’я вже було підірване. 11 квітня 2025 року серце майора Подолянчука зупинилося в одному з лікувальних закладів.

Висловлюємо щирі співчуття родині Ігоря Подолянчука, його дружині, дітям, брату, рідним, близьким, усім, хто знав та любив відважного захисника України. Побратими підкреслили, що Ігор з честю проніс звання офіцера Збройних Сил України. Поховали воїна на кладовищі села Вербка Дубівської громади. Вічна пам’ять та слава герою!