У нашій громаді відбувся знаковий Всеукраїнський патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Ця подія зібрала сотні небайдужих сердець, об’єднаних спільним прагненням вшанувати пам’ять полеглих захисників. Захід розпочався з хвилини мовчання, сповненої глибокої гордості та невимовної болі за тих, хто віддав найцінніше за майбутнє нашої держави. На «Алеї Слави», де спочивають наші справжні Герої, зібралися громадяни, щоб згадати історію кожного, хто загинув, захищаючи Україну, та висловити безмежну вдячність за їхній подвиг. Ця церемонія стала потужним нагадуванням про ціну миру та свободи. Після вшанування пам’яті, розпочалися сотні щирих, живих кроків — сам забіг, що став символом незламності духу. Особливо зворушливим моментом стала участь дітей, які бігли з іменами Героїв на грудях, висловлюючи свою щиру віру в перемогу та мирне небо. Маленькі учасники, вже усвідомлюючи важливість подвигу, несли пам’ять про захисників, демонструючи, що справжні Герої живуть у серцях наступних поколінь. Кожен учасник мав свою мотивацію: хтось біг за свого учня, хтось – за близького друга чи сусіда, а хтось – за Героя, якого ніколи не знав особисто, але ніс його ім’я з непохитною гордістю та вдячністю. Цей патріотичний забіг мав особливий зміст – він був не про спортивні рекорди, а про пам’ять, про збереження спадщини та демонстрацію єдності. Він мав показати, що їхня жертва не була марною, що ми єдині, сильні та незламні у своїй боротьбі. Кожен крок, кожен подих учасників символізував глибоку подяку та безмежну шану до тих, хто стояв на захисті України. Цей захід підтвердив, що Герої справді не вмирають, адже вони живуть у нашій пам’яті, у наших щоденних справах та у непохитній вірі в майбутнє України. Це був день, коли спорт став формою вшанування, а спільний рух — виразом національної єдності.