Сьогодні, у Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини, ми запрошуємо вас поринути у чарівний світ Полісся, відчути його унікальний колорит. Цей репортаж — це унікальна можливість дізнатися про те, що не завжди можна знайти в пошукових системах, і ми щиро сподіваємося, що він займе своє місце в історії збереження культури.

У мальовничому селі Стугівщина, що на Житомирщині, в Овруцькій громаді, досі плекають старовинний обряд сукання весільної свічки. Історично до цього сакрального ритуалу запрошували жінок, які були прикладом міцної сім’ї та процвітання в домі. Вважалося, що саме їхня позитивна енергетика, їхній життєвий досвід, передадуться молодятам, освітлюючи їхній спільний шлях.

Процес виготовлення весільної свічки був сповнений символізму. Віск, з якого її виготовляли, ретельно вирівнювали, щоб життя майбутнього подружжя було таким же рівним і безтурботним. Коли свічка була готова, її запалювали, а за тим, як мерехтіло її полум’я, намагалися передбачити, хто ж займатиме провідну роль у новій сім’ї. Цей глибокий обряд завжди супроводжувався запальними та ліричними поліськими піснями, що додавали події особливої урочистості та емоційності.

Ми висловлюємо безмежну вдячність Наталії Пилипчук (Марусевич), завдяки якій цей матеріал став можливим, а також усім невтомним учасницям народного фольклорно-етнографічного колективу «Берегині». Ці жінки — справжні берегині народних традицій, готові до будь-яких випробувань заради збереження культури: чи то поїздка в ліс по чорниці, чи приготування традиційного сірого борщу, чи, власне, сукання весільної свічки.

І це ще не все! Готується наступна поліська історія, яка, сподіваємося, також вас зацікавить.