У селі Гаї-Шевченківські, Тернопільської області, відбулося останнє прощання із Захисником України Леонідом Юрійовичем Лучніковим. Цей сумний день об’єднав громаду у глибокій скорботі за полеглим героєм. Момент прощання був сповнений невимовної болю, коли слова здавалися зайвими, а тишу порушував лише щемливий плач. Дружина, родичі, друзі та побратими не могли стримати сліз, ділячись невимовною втратою.

Усі, хто прийшов провести Леоніда Лучнікова в останню путь, схиляли голови перед його мужністю та жертовністю. Кожен мешканець громади відчув цю втрату як особисту, адже загиблий герой був частиною їхнього спільного життя. Земля прийняла свого сина, але його подвиг і пам’ять назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і цінував.

Труну, вкритою Державним Прапором України, проводжали зі сльозами, квітами та оплесками, які символізували вдячність і повагу до загиблого воїна. Село занурилося в атмосферу глибокої скорботи, яка зрідка порушувалася виразами невимовної печалі. Пам’ять про Леоніда Юрійовича Лучнікова, українського захисника, назавжди збережеться в народній пам’яті як приклад незламності духу та відданості Батьківщині.