Хто між виходами на велику сцену працював на перемогу у великій війні.

Відклав сценарії і взяв до рук зброю. Став на захист країни. Знаю, таких чимало в регіоні, особливо на Дніпропетровщині. Ці люди демонструють надзвичайну відданість.

Продовжив діалог з глядачами. Попри тривоги, які переривають його. Недоспані через обстріли ночі. Ваша стійкість перед випробуваннями надихає.

Ставить прем’єри. А таких на рахунку тільки обласних театрів майже 40 за два надскладні роки. Ця плідна робота свідчить про незламний дух українського мистецтва.

Прославляє Дніпропетровщину та українців. Просуваючи світом культурну дипломатію. Вона також важлива. Мистецтво єднає народи та розповідає світу про нашу боротьбу та культуру.

Виховував майбутні покоління митців. І робить це зараз. Підготовка нового покоління є запорукою майбутнього українського театру.

Роль кожного з вас у нашій спільній боротьбі – безцінна! Низький уклін! Ваша праця, відданість та жертовність є неоціненними. Ми вдячні за ваш внесок у перемогу та збереження культурної спадщини України. Театр продовжує жити та творити, попри все.