Сьогодні Великомостівська громада знову сумує, проводжаючи в останню путь свого Героя, вірного сина України – Володимира-Івана Лозинського. Йому назавжди залишиться 25… Молодий вік, сповнений планами, мріями та надіями. У його серці було кохання, яке він планував розділити зі своєю коханою дівчиною, будуючи спільне майбутнє, мріючи про щасливу родину та дітей. Та війна безжально забрала його життя, обірвавши всі його мрії.

Володимир був справжнім воїном світла, який демонстрував неабияку мужність та відвагу на полі бою. Він дивився в очі ворогам без страху, вірив у перемогу України та до останнього подиху захищав рідну землю від російських загарбників. Володимир Лозинський служив у окремому батальйоні імені Михайла Коцюбайла “Вовки Да Вінчі”, пліч-о-пліч з найкращими синами та дочками України, демонструючи приклад героїзму та самовідданості.

На похороні Героя були присутні його бойові побратими, які приїхали з різних куточків України, щоб віддати останню шану тому, хто став для них не просто товаришем, а справжнім братом у бою. Траурна церемонія відбулася з усіма військовими почестями, а поховали Володимира на кладовищі в селі Купичволя. Сумні мелодії військового оркестру лунали над місцем поховання, а на обличчях присутніх виблискували сльози від невимовного болю та втрати.

Батькам Володимира вручили Державний Прапор України – символ його вірності та відданості Батьківщині. Ці слова не можуть полегшити біль від втрати, але вони виражають глибоку вдячність за подвиг Героя. Він назавжди залишиться в наших серцях як символ мужності, незламності та самопожертви. Вічна пам’ять Володимиру-Івану Лозинському, Захиснику України! Вічна слава Герою!