Сьогодні я на власні очі бачила щире щастя в очах дітей, чиє дитинство намагалася відібрати війна. Ці діти втратили безтурботні дні, друзів, улюблених вчителів та звичні шкільні дзвоники. Однак, команда незламних освітян з Краматорська зуміла повернути їм омріяну школу, друзів та викладачів, створивши нове освітнє середовище.

Вперше з моменту повномасштабного вторгнення, Перший Краматорський ліцей відновив свою роботу в офлайн-форматі. Новим домом для цього закладу став мальовничий Перечин. Це надзвичайно важливий крок для багатьох родин, які опинилися далеко від рідних домівок через агресію ворога.

Я відчуваю безмежну вдячність до педагогів, які, незважаючи на всі виклики та труднощі воєнного часу, залишаються поруч зі своїми учнями. Саме ці віддані своїй справі вчителі дарують дітям не лише знання, а й необхідну підтримку, вселяють віру в краще майбутнє та показують, що навіть у найтемніші часи є місце для світла й надії. Їхня праця – це справжній подвиг, що зберігає майбутнє нації.

Для нас, для всієї України, немає вищого обов’язку, ніж зберегти мрії наших дітей. Вони – це майбутнє нашої країни, це та Україна, яку ми завзято захищаємо. Віра в їхнє щасливе майбутнє надає нам сил боротися і перемагати. Кожен день, присвячений дітям, наближає нашу спільну перемогу. Ця ініціатива є яскравим свідченням незламності українського духу та пріоритету освіти для майбутніх поколінь. Навіть в умовах війни, ми знаходимо шляхи для забезпечення якісної освіти та психологічної підтримки, що є критично важливим для розвитку та благополуччя дітей.