Сьогодні, 08 березня 2025 року, минає друга річниця від дня загибелі сержанта Загорського Анатолія Миколайовича, Героя України, учасника АТО, мешканця села Кунча. Його життя – приклад мужності та відданості Україні. Пам’ять про нього житиме вічно у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав.

Анатолій народився 28 січня 1977 року в с. Антонівка Теофіпольського району. З дитинства він виявляв наполегливість та прагнення до знань. У 1983 році пішов до 1 – го класу Теофіпольської ЗОШ № 1. Після закінчення школи вступив до Теофіпольського СПТУ №34, де здобув спеціальність механізатора. Ці роки стали фундаментом його подальшого життєвого шляху.

Строкову службу Анатолій проходив у рядах Національної гвардії України, демонструючи відповідальність та відвагу. З 1998 року по 2015 рік він працював в селищі Теофіполь трактористом, а згодом комбайнером. Його працьовитість та вміння завжди були помітні.

З 9 липня 2015 року по 21 жовтня 2016 року Анатолій брав участь в антитерористичній операції на сході України. За службу, відданість та проявлену мужність він був нагороджений відзнакою Президента України та іншими бойовими нагородами. Ці нагороди стали визнанням його героїзму та внеску у захист країни. Участь в АТО – це важкий період, що вимагав від нього великої сили духу.

З 2017 року Анатолій працював трактористом у ФГ «Кунчанський» с. Кунча Хмельницького району, продовжуючи сумлінно працювати на благо громади. 05 березня 2022 року, відчуваючи обов’язок перед Батьківщиною, він став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю від ворога. За відвагу та мужність, проявлені в боях, він був нагороджений численними військовими нагородами.

Його життя обірвалося 08 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання в ході бойових дій в Донецькій області. Рік та десять місяців Загорський Анатолій Миколайович вважався зниклим безвісти. Лише 13 січня 2025 року Анатолій повернувся додому на щиті, ставши символом незламності та самопожертви.

Війна приносить багато страждань, забирає найкращих. Втім, у спогадах рідних та друзів, він назавжди залишився життєрадісним, впевненим, сміливим. Він віддав своє життя заради нашого кращого майбутнього, заради вільної та квітучої України. Ми маємо завжди пам’ятати ціну нашої свободи та незалежності, ціну кожного мирного ранку. Низький уклін родині, вічна слава та пам’ять Герою!

Пам’ятаємо кожного і будемо пам’ятати! Слава Україні! Слава Героям! Його подвиг – приклад для наслідування.