Сьогодні, 08 липня 2025 року, Україна вшановує річницю світлої пам’яті Андрія Михайловича Багрія, відважного воїна та нашого земляка з села Олексіївка, який загинув, захищаючи Батьківщину. Його жертовний подвиг є вічним нагадуванням про високу ціну свободи та незалежності. Андрій Багрій, молодший сержант Збройних Сил України, стояв на захисті рідної землі, протистоячи агресору, який посягнув на суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Його ім’я назавжди залишиться у пам’яті українського народу як приклад незламності та героїзму.Відданий військовій присязі, яку він склав на вірність українському народові, Андрій Михайлович мужньо виконував свій обов’язок до останнього подиху. Він віддав своє життя 08 липня 2024 року під час штурмових дій ворога в районі населеного пункту Новоандріївка, що у Запорізькій області. Ця трагічна втрата глибоко болить у серцях усіх українців. Кожен воїн, що загинув за Україну, залишає по собі не тільки біль, а й невмирущу пам’ять про свою відданість та самовідданість. Ми маємо пам’ятати про кожного з них, адже саме їхні життя стали запорукою нашого майбутнього.Подвиги таких героїв, як Андрій Багрій, є фундаментом, на якому будується сильна та незалежна Україна. Їхня жертовність дозволяє мільйонам співвітчизників жити, працювати та будувати майбутнє у вільній країні. Вшанування пам’яті тих, хто загинув, є нашим священним обов’язком. Це не просто данина поваги, а й усвідомлення того, що мир та свобода здобуваються надзвичайно високою ціною. Історія Андрія Михайловича є частиною великої боротьби за існування нашої держави.У цю скорботну річницю ми висловлюємо глибокі співчуття родині, яка втратила свого сина, брата, чоловіка. У Андрія Михайловича залишилися: бабуся Яремус Ганна Іванівна, тітка Зінаїда Петрівна Сінчук, дядько Яремус Леонід Петрович, рідні брати Юрій Михайлович Багрій та Анатолій Михайлович Багрій, сестра Миколаєць Діана Миколаївна, а також дружина Ольга Володимирівна Панченко. Їхній біль – це наш спільний біль, і ми вдячні їм за такого сина України.Нехай світла пам’ять про Андрія Михайловича Багрія вічно живе у наших серцях. Його ім’я буде згадуватися серед імен тих, хто віддав найдорожче – своє життя – заради України. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті поколінь та надихають нас на подальшу боротьбу за незалежну, вільну та мирну Україну. Пам’ять про таких, як Андрій Багрій, дає нам сили триматися, вірити і боротися до кінця. Вічна слава та пам’ять усім, хто загинув за нашу Батьківщину.