Сьогодні, 08 липня 2025 року, Україна схиляє голову, вшановуючи перші роковини від дня трагічної загибелі НІКІФОРОВА Сергія Івановича, відважного захисника нашої Батьківщини. Ця дата є не лише днем скорботи, а й нагадуванням про неоціненну ціну свободи та незалежності, яку платять найкращі сини та доньки України. Пам’ять про Сергія Нікіфорова житиме вічно в серцях українців. Сергій був світлою людиною, доброю, щирою та завжди усміхненою. Його характер відзначався чуйністю та готовністю допомогти тим, хто опинився у скруті. Він ніколи не стояв осторонь чужої біди, що яскраво характеризує його як особистість з великим серцем. Після завершення 9-го класу Катерино-Платонівського навчального закладу, Сергій активно працював, плекаючи мрії та будуючи плани на мирне майбутнє. Він прагнув щасливого життя, сповненого спокою та розвитку. Проте, коли ворог ступив на рідну землю, і виникла гостра потреба захищати свою країну, Сергій Нікіфоров без жодних вагань став на її оборону. Його рішучість та патріотизм є прикладом для кожного громадянина. Сергій Нікіфоров долучився до лав Збройних Сил України 19 березня 2023 року. Його побратими знали його під позивним “Тихий” – ім’я, що, можливо, відображало його стриманий, але водночас рішучий характер. Він виконував бойові завдання на одному з найгарячіших ділянок фронту – Херсонському напрямку. Цей напрямок був і залишається місцем запеклих боїв, де українські воїни щодня демонструють надзвичайну мужність і стійкість. Кожен день його служби був наповнений ризиком і самовіддачею заради майбутнього України. Герой Нікіфоров боронив кожен сантиметр рідної землі, розуміючи важливість своєї місії. Трагічні події липня 2024 року призвели до втрати зв’язку із Сергієм. Дев’ять довгих місяців його родина та близькі жили в невідомості, сподіваючись на диво, що він живий. Весь цей час він вважався безвісти зниклим, і кожна година очікування була сповнена болю. Лише на початку травня 2025 року надійшла гірка звістка: загибель брата була підтверджена. Сергій загинув у районі населеного пункту Ольгівка, що на Херсонщині, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Його загибель є болючою втратою для всієї країни. Поховали Сергія Нікіфорова у його рідному селі Ганно-Покровка 4 травня 2025 року. Цей день став днем прощання з героєм, який віддав найцінніше – своє життя – заради нашого мирного неба. Місцеві мешканці, побратими, рідні та друзі зібралися, щоб віддати останню шану своєму захиснику. Його могила стала символом безсмертного подвигу та нагадуванням про те, якою ціною дається Перемога. Пам’ять про нього буде жити в поколіннях. Сьогодні, у роковини загибелі Воїна Нікіфорова Сергія, ми схиляємо голови у глибокій повазі та вдячності. Його ім’я навіки вписане в історію України як ім’я справжнього Героя. Ми пам’ятаємо всіх, хто загинув, захищаючи Україну, і їхній подвиг ніколи не буде забутий. Вічна пам’ять та шана Герою! Його жертва є непохитним фундаментом для майбутнього вільної та незалежної України. Ми дякуємо кожному захиснику, хто стоїть на обороні нашої держави, і вшановуємо тих, хто вже не з нами. Хай пам’ять про Сергія Нікіфорова надихає нас на подальшу боротьбу за мир та справедливість.