💔 Сьогодні, 1 липня 2025 року, вся Україна, а особливо Миколаївська громада, схиляє голову в глибокій скорботі, згадуючи двох своїх відважних синів — Романюка Олександра та Мараховського Руслана. Три роки тому, саме цього скорботного дня, вони поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності України, захищаючи рідну землю від агресора. Їхня героїчна самопожертва стала символом незламності духу українського народу та вічної пам’яті про тих, хто не вагаючись став на захист Батьківщини. Миколаївська громада ніколи не забуде подвиг цих мужніх Героїв Миколаївської громади.▪️ Олександр Романюк, народжений 11 жовтня 1991 року в селищі Васильківське, був прикладом працьовитості та відданості. Після закінчення школи він знайшов своє покликання, працюючи на шахті, де проявив себе як відповідальний і надійний колега. Йому було лише 30 років, коли війна, яка підступно увірвалася в наше життя, обірвала його молодий вік. Його історія — це трагічне нагадування про те, яку високу ціну доводиться платити за мир та свободу. Пам’ять про Олександра, як про одного із відданих синів України, завжди житиме у серцях його земляків.▪️ Руслан Мараховський, що народився 27 серпня 1981 року в селі Миколаївка, також був шахтарем. Він запам’ятався всім як щира, відверта, мужня та водночас жартівлива, співоча та харизматична особистість. Його життєрадісність та оптимізм надихали оточуючих, а його справжня чоловіча вдача викликала повагу. Російська агресія безжально забрала його життя у віці 40 років. Руслан, як і Олександр, до останнього подиху стояв на захисті цінностей, які ми плекаємо, демонструючи справжню відданість своїй країні.Кожен полеглий воїн, який віддав своє життя за рідний дім, є величезною втратою не лише для своєї родини, а й для всієї країни, для кожного українця. Проте, найглибший біль і незагойна рана залишаються саме у серцях рідних та близьких. Ми глибоко усвідомлюємо масштаб цієї втрати і вшановуємо їхній немеркнучий внесок у боротьбу за вільну Україну.З глибокою скорботою схиляємо голови та висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих Захисників України. Їхній подвиг ніколи не буде забутий, а світла пам’ять про цих мужніх воїнів української землі залишатиметься з нами назавжди, надихаючи наступні покоління на відстоювання справедливості та правди. 💙💛Голова громади Віктор Одоєвцев, висловлюючи шану та вдячність, вшанував пам’ять Олександра та Руслана хвилиною мовчання та поклав квіти на Алеї Пам’яті Героїв, що є важливим актом колективного вшанування. Це свідчить про те, що громада пам’ятає своїх героїв та цінує їхній неоціненний внесок.Вічна та світла пам’ять Захисникам України, які стали нашими ангелами-охоронцями. Низький уклін і безмежна вдячність їхнім родинам за виховання таких синів. 🙏🕊