Сьогодні, 1 серпня 2025 року, Україна вшановує 11-ту річницю трагічної загибелі старшого солдата Сергія Олександровича Кушніра та його бойових побратимів. Ця дата нагадує про невимовний біль та безмежну мужність тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.

Сергій Кушнір, уродженець села Машів, був справжнім патріотом, люблячим сином, чоловіком і батьком. У 2014 році, коли Україна зіткнулася з агресією, він, не вагаючись, став на захист рідної землі. Його шлях як захисника обірвався 1 серпня 2014 року під Савур-могилою, де він геройськи поліг разом із побратимами, відстоюючи кожен клаптик української землі, наше сьогодення та майбутнє.

Подвиг Сергія Кушніра назавжди закарбується в нашій пам’яті. За виняткову мужність та самовідданість він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» та почесною відзнакою 14-ї ОМБр «За мужність та відвагу». Його ім’я та світлина увічнені на «Стіні пам’яті полеглих за Україну» у столиці, що є свідченням його неоціненного внеску.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю нашого земляка, який ціною власного життя довів свою відданість Україні. Сергій Кушнір – це символ незламності, символ нескореного духу та вічної пам’яті. Його жертовність є прикладом для майбутніх поколінь. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав найцінніше за нашу свободу. Сергій Кушнір — наш Герой, якого ми ніколи не забудемо!

Вічна пам’ять полеглим захисникам України!🕯