Сьогодні, **10 березня 2025 року**, минає п’ять років з дня трагічної загибелі Віктора Солтиса, молодшого сержанта та відважного командира бойової машини-командира відділення 131-го окремого розвідувального батальйону. Віктор народився 2 жовтня 1986 року у Володимирівці. Його життя обірвалося у бою біля населеного пункту Піски Ясинуватського району Донецької області 10 березня 2020 року, коли ворожа протитанкова керована ракета влучила у вантажівку ГАЗ-66. Ця втрата стала непоправною для його родини, друзів та побратимів. Пам’ять про Віктора Солтиса, як про справжнього героя, буде вічною. Він віддав своє життя за Україну, за її свободу та незалежність. Ми щиро сумуємо, ми пам’ятаємо кожен день його життя, його героїзм і відвагу. Пам’ять про подвиг Віктора Солтиса має надихати нас на гідну відповідь викликам сучасності, на зміцнення обороноздатності нашої країни та єдність українського народу. Його відвага та самопожертва – це приклад для наслідування. Ми повинні завжди пам’ятати тих, хто віддав життя за нашу свободу. Вічна пам’ять герою, який навіки залишиться в наших серцях. Слава Україні! Героям слава!

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Віктора та висловлюємо глибокі співчуття його родині та близьким. Нехай Господь дарує їм сил пережити цю важку втрату. Він завжди буде для нас прикладом мужності, відданості та патріотизму. Його ім’я назавжди вписано в історію України. Не забуваймо про тих, хто віддав життя за мирне небо над нашими головами. Слава Україні! Героям слава!